Луї Плайді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї Плайді

Луї Плайді (Юліус Пледі, нім. Louis Plaidy; нар. 28 листопада 1810, Вермсдорф, Саксонія — пом. 3 березня 1874, Гримма, Саксонія) — німецький скрипаль, піаніст та педагог, професор Лейпцизької консерваторії; автор вагомих методичних праць з гри на фортепіано[1].

Луї Плайді був учнем Альбрехта Агте. Спочатку він грав в Дрездені на скрипці, потім в 1831 році відправився до Лейпцига для удосконалення майстерності.

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

У 1843 році, на запрошення Фелікса Мендельсона, почав викладати в Лейпцизькій консерваторії, працював в ній до до 1865 року. Студенти Плайді вивчали технічні основи фортепіанної гри як окремий предмет[1].

Серед виданих учнів: Дадлі Бак, Фредерік Хаймен Ковен, Фелікс Дрезеке, Густав Ганйон, Едвард Гріг, Майкл Мейбрік, Джеймс Паркер, Юліус Рьонтген, Ернст Рудорф, Семюел Сенфорд, Артур Саліван, Ганс фон Бюлов[2].

Відомо, що Едвард Гріг розійшовся з Плайді в поглядах та інтересах (на думку Гріга, Плайді був прямолінійним педантом і малоздібним виконавцем), тому за власним проханням був переведений до класу Ернста Фердинанда Венцеля[3]. Натомість Клара Кетлін Роджерс згадувала про Плайді як про милого і доброзичливого наставника[4], його вдячним учнем був також відомий в подальшому англійський піаніст і композитор Джон Френсіс Барнетт.

Праці[ред. | ред. код]

Плайді опублікував дві книги з викладання фортепіано: методичний посібник «Технічні вправи для фортепіанної гри» (нім. Technische Studien fuer das Pianofortespiel, Лейпциг, 1852), який отримав популярність у різних країнах[1], і книгу більш вільного змісту «Вчитель фортепіано» (нім. Der Clavierlehrer).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Максим Забара. Фортепіанні школи першої половини XIX століття та Лейпцизька консерваторія // Київське музикознавство. Збірник наукових праць. Випуск 40. — Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра, 2011
  2. Стаття Louis Plaidy англійської вікіпедії.
  3. Nathan Haskell Dole. Famous Composers — Thomas Y. Crowell Co., 1925 (second, revised edition). — P. 646. (англ.)
  4. Clara Kathleen Rogers. Memories of a Musical Career — Little, Brown & Co., 1919. — P. 111–112. (англ.)