Сеник Любомир Тадейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Любомир Сеник)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любомир Тадейович Сеник
Любомир Сеник
Народився 26 червня 1930(1930-06-26)
с. Чернихів, Тернопільське воєводство
Помер 17 квітня 2021(2021-04-17) (90 років)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство  УРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, літературознавець, літературний критик, прозаїк, поет, викладач університету, літературознавець
Сфера роботи літературознавство[1], літературна критика[1], проза[1], поезія[1] і педагогіка[1]
Мова творів українська
Членство Національна спілка письменників України і Наукове товариство імені Шевченка
У шлюбі з Сеник Володимира Володимирівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сеник.

Любоми́р Таде́йович Се́ник (26 червня 1930, с. Чернихів, нині Зборівського району Тернопільської області — 17 квітня 2021, Львів[2]) — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені І. Франка, член Національної спілки письменників України, дійсний член НТШ.

Дружина — біологиня та націоналістична підпільниця Юнацтва ОУН Володимира Сеник (до шлюбу Кобрин).

Творчість[ред. | ред. код]

Наукова[ред. | ред. код]

Зосередження уваги на національній сутності мистецтва українського слова. Інтерпретація тексту з метою виявлення національної ідентичності літератури, конфліктної сутності доби «розстріляного відродження» — духовного опору тоталітарному режимові, захист «вільної музи» в екстремальних умовах політичного чи іншого характеру.

За спроби об'єктивного висвітлення історії української літератури XX століття та літературного процесу 1960—1970-х років був переслідуваний. Досліджував історію та теорію української літератури XX століття, зокрема прозу доби «розстріляного відродження», творчість І. Франка. Численні літературно-критичні статті присвячені літературному процесові 1960—1990-х років XX століття, поетиці роману, діячам «Руської Трійці», публіцистичні статті з громадсько-політичного життя, культури.

Художня[ред. | ред. код]

У психологічному аналізі (що виходить із засади антропоцентризму літератури) виявити глибинні внутрішні процеси в людській душі, що «назовні» виявляються в голосі, жесті, міміці обличчя, у «спалаху» очей, інтонації і тембру голосу, в одязі, пейзажі і т. д.) і приховані, невидимі, що виринають у поведінці, яку «важко пояснити». І ще — «закодована проза», яку читач, при активній співпраці з автором, мав би прочитати й «розшифрувати» образ-символ, притчову ситуацію з явною чи прихованою біблійною генетикою й т. ін. Нарешті — «код» готичної новели з глибинним психологічним та філософським проникненням у трансцендентну сутність людини.

Персонажі художніх творів виявляють характер у складних екстремальних умовах, розкриваючись як неповторні особистості. Сюжетно-психологічна напруга, притчовий характер оповіді, овіяної емоційним, подекуди романтичним флером, філософічність виявляють стильову особливість новел, повістей та романів, пройнятих пошуками істини буття.

Твори[ред. | ред. код]

Збірки новел та повістей[ред. | ред. код]

  • «На червоному полі». — Львів, 1998; «Трамонтана», Львів, 2003;
  • «У просторі розп'яття». Новели-листи, притчі, готика. — Львів: «Українські технології», 2008. — 185 с.
  • «Палаюча троянда». Новели і повісті. — Львів, Українські технології, 2015. — 143 с. У 2016 році книжка відзначена премією Фундації Українського Вільного Університету (США).
  • «Трамонтана». — Львів: «Українські технології», 2003. — 222 с.
  • Таємниця. Новели, повість. — Львів, Сполом, 2017. — 99 с.
  • Перехресний вогонь. Новели і повість. — Львів, Сполом, 2018. — 111 с.
  • Новели. — Львів, Сполом, 2019.138 с.
  • Новелістичні історії. — Львів, Сполом, 2019. 77 с.
  • Контрвстні кольори. Новели і повість. — Львів, Сполом, 2020.

Романи[ред. | ред. код]

  • «Ізийди, Сатано!», Львів-Париж-Цвікау, 2000. За цей роман удостоєний міжнародної літературної премії імені Богдана Нестора Лепкого.
  • Розкопати Помпеї: есей. — Львів, 2002.
  • De rebus publicis. (Публіцистика й есеїстка). — Львів, 2006.
  • Парабола: роман. — Львів: «Українські технології», 2005. — 168 с.
  • Сьома брама: роман. — Ужгород: «Ґражда», 2007. — 202 с.
  • Райський світ. Фантастичний роман. — Львів, Сполом, 2017. — 166 с.
  • Озонна блискавиця: фантастичний роман. (Друга частина трилогії «Дорога до вічного миру»). — Львів, Сполом, 2018. — 99 с. — ISBN 978-966-919-367-4.

Поезії[ред. | ред. код]

  • Таїна. Лірика. — Ужгород: «Ґражда», 2009. — 158 с.
  • Тремтлива далечінь. — Ужгород: «Ґражда», 2010. — 115 с.
  • Містерійні видива. — Львів: Українські технології, 2013. — 87 с.
  • Розкрилля. — Львів, Українські технології. — 2014. — 131 с.
  • Vita aeterna. Життя вічне. — Львів, Сполом, 2017. — 91 с.
  • Осені покоси. Поезії. — Львів, Сполом, 2018. — 79 с.

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

  • Роман А. Головка «Мати». — К., 1963;
  • Микола Хвильовий і його роман «Вальдшнепи».- Львів, 1994;
  • Климентій Шептицький — слуга Божий. — Львів, 1997 (у співавторстві);
  • Роман опору. Український роман 20-х років: проблема національної ідентичності. — Львів, 2002.
  • Студії ліричної драми Івана Франка «Зів'яле листя». — Львів: Видав. Центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 167 с.
  • Доба розстріляного відродження. Роман опору. Національна ідентичність. Література в час тоталітаризму. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. — 416 с. (Інститут літературознавчих студій).
  • Національна ідея: від «Руської трійці» до вісниківства: монографія / Любомир Тадейович Сеник; відп. ред. П. В. Шкраб'юк; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Ін-т літературознав. студій ЛНУ ім. І. Франка. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2018. — 215 с. — ISBN 978-617-10-0469-6.
  • Слово і чин. Літературна критика. Публіцистика. Есеїстика. — Львів, ЛНУ імені І. Франка, 2020.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Дмитренко М. За таїною — таїна // Слово Просвіти, 2010. — Ч. 2. — 14 січня.
  • Дячишин Б. Новий світ: візщії нашого сучасника. До 90-річчя Любомира Тадейовича Сеника // Буковинський журнал. — 2020. — ч. 2—3. — С. 258—265.
  • Залізняк Б. Парабола Любомира Сеника // За вільну Україну плюс, 2007. — № 40. — 11 жовтня.
  • Зимомря М. Зболений світ варто лікувати передусім словом… // Вільне слово, 2010. — Ч. 2. — 14—20 січня.
  • Зимомря М. Сім спустів у серці, або слово про Любомира Сеника // Сеник Любомир Тадейович. Ізійди, сатано! — Париж-Львів-Цвікау, 2000. — С. 235—239.
  • Іванишин П. Екзистенція нації в романі опору: націоцентричний підхід // Слово і час. — 2005. — № 8. — С. 75—80.
  • Криса Б. Любомир Сеник — літературознавець і письменник // Сеник Любомир Тадейович. Розкопати Помпеї. —Львів, 2002. — С. 22—29.
  • Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина. Словник біографій визначних учених. — Тернопіль, 1998.
  • Моторнюк І. Грані психологічної прози // Парадигма. Вип. 2. — Львів. — 2004. — С. 29—35.
  • Пастух Б. Український роман опору в часі і поза часом // Дзвін. — 2004. — № 8. — С. 150—154.
  • Салига Т. Не «спати на волі» // Літературна Україна. — № 35. — 2006. — 14 вересня.
  • Свередюк У. Ноосфера Любомира Сеника. З нагоди 90-ліття
  • Симчич М. Фенікс «розстріляного відродження» // Українське слово. — № 47 (3142). — 2003.
  • Шкраб'юк П. Любомир Сеник у трьох дзеркалах // За вільну Україну. — № 46-47. — 2000. — 23 червня.
  • Шкрабюк П. Любомир Сеник у трьох дзеркалах // За вільну Україну. — № 46-47. — 2000. — 23 червня.
  • Шкраб'юк П. Таїна Любомира Сеника // Сеник Любомир Тадейович. Таїна. Поезії. — Ужгород: Ґражда, 2009. — С. 3—8.
  • Шкраб'юк П. Таїна Любомира Сеника та його творча молодість у 90 літ // За вільну Україну плюс. — 2020. — 25 червня. — № 22. — С. 3.
  • Яремчук-Роздольська І. Тоталітаризм у романному форматі // Парадигма. Вип. 2. — Львів. — 2004. — С. 20—28.
  • Яремчук І. Наближення до Миколи Хвильового: крок «Трамонтани» // Дзвін. — 2005. — № 11. — С. 131—133.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  2. ↑ Помер Любомир Сеник. tvoemisto.tv. Твоє місто. 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сеник_Любомир_Тадейович&oldid=41990809