Ліси Східної дуги
.jpg)
Ліси Східної дуги — екорегіон гірського тропічного вологого лісу у Східній Африці. Екорегіон включає декілька окремих високогірних районів розташованих вище 800 метрів над р.м. у Кенії та (переважно) Танзанії.
Розташування[ред. | ред. код]
Ліси Східної дуги займають площу 23 800 км² від пагорбів Таїта на кордоні з Кенією та Танзанією через центральну Танзанію до гір Удзунгва на південному заході. Екорегіон включає численні останці, розділені рівнинними районами. Гори утворюють широку дугу, вигнуту на північний захід і південний захід, і включає Таїта-Гіллс, Північне та Південне Паре, гори Східне та Західне Усамбара, Нгуу, Північне та Південне Нгуру[en], гори Укагуру[en], гори Улугуру, гори Рубехо[en], Увідунда[en] та гори Удзунгва. Також екорегіон включає дві гори, гори Махендж[en] на південь від Удзунгва та гори Малундве[en] у національному парку Мікумі.[1]
На нижчих висотах гірські ліси переходять у міомбові ліси. Схили на південному сході гір, які отримують більше вологи з вітрів Індійського океану, покриті перехідними лісами від 250-350 м до 800 м над рівнем моря. Ці перехідні ліси більше нагадують розташовані на сході низові прибережні ліси і є частиною екорегіону прибережних лісів та рідколісь Північного Суахілі[2]
На південному заході, прохід Макамбако, міомбові рідколісся, відокремлені лісами Східної дуги від екорегіону гірських лісів та луків Південного Рифту у Південному нагір'ї[en] Танзанії.
Флора[ред. | ред. код]
Основними рослинними угрупованнями є верхові гірські ліси (2635-1800 м), низові гірські ліси (1250-1800 м) та передгірні ліси (800-1250 м). Верхові гірські ліси карликові та вкриті лишайниками на найвищих вершинах. Екорегіон включає також території високогірних луків, пустирників та бамбукових лісів.[1]
У лісах є багато ендемічних видів, включаючи понад 800 рослин, і ці лиси є первинною батьківщиною африканської фіалки (Saintpaulia) та Impatiens walleriana.
Фауна[ред. | ред. код]
Екорегіон багатий на дику природу з багатьма ендемічними видами птахів та деякими ссавцями, тоді як до ендемічних земноводних належать п'ять видів очеретяних жаб (Hyperolius), два види лісових жаб (Leptopelis), п'ять деревних жаб (Nectophrynoides), чотири види Microhylidae, і п'ять Caeciliidae. До ендемічних плазунів належать десять видів хамелеонів (сім Chamaeleo та три Rhampholeon), три Typhlops та шість змій Colubridae. У безхребетних також спостерігається дуже високий рівень ендемізму.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б "Eastern Arc Forests". WWF ecoregion profile. Accessed 18 September 2019.[1] [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ "Northern Zanzibar-Inhambane Coastal Forest Mosaic". WWF ecoregion profile. Accessed 18 September 2019. [2] [Архівовано 29 грудня 2021 у Wayback Machine.]