Ліхтарна акула коричнева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліхтарна акула коричнева
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Катраноподібні (Squaliformes)
Родина: Ліхтарні акули (Etmopteridae)
Рід: Ліхтарна акула (Etmopterus)
Вид: Ліхтарна акула коричнева
Etmopterus compagnoi
(Fricke & Koch, 1990)
Посилання
Вікісховище: Etmopterus compagnoi
Віківиди: Etmopterus compagnoi
NCBI: 1424660

Ліхтарна акула коричнева (Etmopterus compagnoi) — акула з роду Ліхтарна акула родини Ліхтарні акули. Інша назва «акула Компаньо» (на честь американського вченого Леонардо Компаньо).

Загальна довжина сігає 78 см. Голова відносно довга. Морда коротка. Очі великі, овальні. За ними є помірного розміру бризкальця. Ніздрі великі, розташовані ближче до кінчика морди. У неї 5 пар коротких зябрових щілин. Тулуб стрункий. Грудні плавці невеликі, округлі. Має 2 невеликих спинних плавця з колючими шипами. Задній спинний плавець та шив на ньому значно більше за передній плавець та шип на ньому. Анальний плавець відсутній.

Забарвлення буро-коричневе.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Тримається на глибинах від 479 до 923 м. Є епібентоносним хижаком. Вночі підіймається ближче до поверхні. Живиться дрібними костистими рибами, кальмарами, креветками та іншими безхребетними.

Статева зрілість настає у самців при розмірі 55 см. Це яйцеживородна акула.

Жодним чином не застосовується людиною у виробництві.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає від південно-західного узбережжя Капської провінції до північної частини провінції Наталь (ПАР).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bianchi, G., K.E. Carpenter, J.-P. Roux, F.J. Molloy, D. Boyer i H.J. Boyer, 1999. Field guide to the living marine resources of Namibia. FAO species identification guide for fishery purposes. Roma, FAO. 265 p.