Мамедов Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамедов Сергій Олександрович
Ім'я при народженніСергій Олександрович Пахомов
Народився25 вересня 1967(1967-09-25)
Київ
Помер26 листопада 2011(2011-11-26) (44 роки)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьзлодій у законі, кримінальний авторитет

Сергій Олександрович Мамедов (Мамед) (25 жовтня 1967(1967-10-25), Київ — 26 листопада 2011(2011-11-26), Київ) — український кримінальний авторитет, який був найвпливовішим із числа злодіїв у законі країни (після депортації Антимосу в 2009 році), мав чотири судимості та відсидів загалом близько 10 років, його інтереси були сконцентровані у Києві та Донбасі[1][2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Сергій Пахомов народився 25 вересня 1967 року в Києві. Кар'єру починав у бригаді київського авторитету Черепа, у 1987 році був засуджений Жовтневим райсудом столиці на сім років, потім був засуджений у Херсоні до трьох років (термін відбував у Донецькій області, де обзавівся великими зв'язками у кримінальному світі), згодом узяв прізвище Мамедов. У 2000 році був «коронований» в Донецьку і завдяки заступництву «донецьких» залишався недосяжним для правоохоронних органів (приятелював з Рінатом Ахметовим). Велику частину часу проживав у Горлівці[3][4][5][6][7][8].

Мамед зміцнював «злодійські традиції» в Україні, допомагав створювати в найбільших містах країни «общаки», розставляв по регіонах та колоніях «смотрящих» та «положенців». Крім того, він сам був «смотрящим» за Київським регіоном, курував злодійський рух Донбасу і контролював республіканський «общак». Злодійський клан Мамеда змагався за впливом з кланом Лери Сумського (на відміну від Лери, Мамед негативно ставився до наркотиків, заробляючи на каналах контрабанди та збуті фальсифікованої горілки). Тривалий час лікувався у Німеччині від раку шлунка, часто літав на консультації до німецьких онкологів.

Помер у ніч з 25 на 26 листопада 2011 року в одній із приватних клінік Києва, був похований на цвинтарі в Пуща-Водиці[3][5][9][10][11][12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 10 главных воров Украины. ИА «Прайм Крайм». 11 вересня 2012. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 13 листопада 2012.
  2. Как живут в Украине «воры в законе». Сегодня. 25 квітня 2008. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 13 листопада 2012.
  3. а б Умер Мамед. Информационное агентство «Руспрес». 26 листопада 2011. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 13 листопада 2012.
  4. Умер Мамед. ИА «Прайм Крайм». 26 листопада 2011. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
  5. а б Вор Мамед умер: Ахметов скорбит. Тема. 26 листопада 2011. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 13 листопада 2012.
  6. Генералы воровского сообщества. Тема. 4 травня 2005. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 13 листопада 2012.
  7. Ахметов почтил память Мамеда. Цензор.НЕТ. 2 грудня 2011. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 13 листопада 2012.
  8. “Братва” и выборы. ОРД. 7 грудня 2004. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 13 листопада 2012.
  9. Воровские кланы делят на Украине наследство Мамеда. Информационное агентство «Руспрес». 10 грудня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 13 листопада 2012.
  10. Без Рамаза. ИА «Прайм Крайм». 10 грудня 2011. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
  11. Украинские милиционеры расчищают дорогу для Деда Хасана. Информационное агентство «Руспрес». 12 грудня 2011. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 13 листопада 2012.
  12. Депорча. ИА «Прайм Крайм». 12 грудня 2011. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014.