Мандарин (чиновник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мандарин (порт. mandarim — міністр, чиновник, від санскр. — мантрин — радник) — запроваджене португальцями найменування чиновників в імперському Китаї, пізніше також у Кореї та В'єтнамі.

Чиновник династії Цін

Назва походить опосередковано через португальську (слово mandarim означає міністр) з санскриту (mandari — командир) та відповідає власне китайському слову гуань (官). Всупереч поширеній помилковій думці, це слово означало не лише чиновників Маньчжурської династії.

Упродовж 1300 років у Китаї був чинним суворий освітній ценз. Щоб стати мандарином, слід було пройти складну процедуру іспитів.

Відзнакою отримання компетенції на посаду чиновника була гаптована емблема буцзи 補子 (bŭzi) на офіційному одязі, що зображувала тварин як рангові символи носія одягу. До династії Цін офіційним атрибутом чиновника в Китаї була також спеціальна шапка (zh:官帽) з двома стрічками, які було розвинено у стильну прикрасу. Згідно класичним текстам, на офіційних аудієнціях у імператора чиновники мали тримати в руках спеціальну платівку для нотаток для поважного приховування обличчя. Ці атрибути розповсюдилися також у інших країнах що зазнали китайського впливу.

Від цього поняття утворилося західне позначення найбільш розповсюдженого діалекту китайської мови (Mandarin Chinese), вжиток якого визначав мешканців столиць, робітників бюрократичного апарату та східноазиатських дипломатів. Відповідною китайською назвою є ґуаньхуа 官話, «чиновницький говір», див. Мандаринська мова та en:Mandarin (late imperial lingua franca).

Джерела[ред.ред. код]