Манто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Манто́ (грец. Μαντώ) — віщунка, дочка провісника Тіресія з Фів.

Після здобуття Фів епігонами її разом з іншими полоненими присвятили Аполлонові Дельфійському. Аполлон відіслав Манто до Малої Азії, де вона одружилася з критянином Ракієм і народила від нього провісника Мопса. Біля Колофону Манто заснувала святиню з оракулом на честь Аполлона.

Манто́ (фр. manteau) — широке жіноче пальто, зазвичай хутряне. Походить від французького manteau «манто, плащ », далі зі старо-французької mantel, далі з лат. mantellum «покривало, покрив», уменьш. від mantum «плащ, накидка».

Література[ред.ред. код]