Марковіче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Марковіче
пол. Markowicze


Координати 50°25′59″ пн. ш. 22°43′59″ сх. д. / 50.43333000002777311° пн. ш. 22.73333000002777737° сх. д. / 50.43333000002777311; 22.73333000002777737Координати: 50°25′59″ пн. ш. 22°43′59″ сх. д. / 50.43333000002777311° пн. ш. 22.73333000002777737° сх. д. / 50.43333000002777311; 22.73333000002777737

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Білґорайський повіт
Гміна Княжпіль
Населення 304 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 23-415
Автомобільний код LBL
SIMC 0892263
OSM 3118659 ·R (Гміна Княжпіль)
Марковіче. Карта розташування: Польща
Марковіче
Марковіче
Марковіче (Польща)
Марковіче. Карта розташування: Люблінське воєводство
Марковіче
Марковіче
Марковіче (Люблінське воєводство)
Мапа

Марковіче (пол. Markowicze) — село в Польщі, у гміні Княжпіль Білґорайського повіту Люблінського воєводства. Населення — 304 особи (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали українськомовні греко-католики, меншою мірою — польськомовні римо-католики[2].

У 1921 році село входило до складу гміни Княжпіль Білґорайського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[3].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 37 будинків та 225 мешканців, з них[3]:

  • 107 чоловіків та 118 жінок;
  • 150 православних, 44 римо-католики, 31 юдей;
  • 149 українців, 45 поляків, 31 єврей.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 155 36 102 17
Жінки 149 33 84 32
Разом 304 69 186 49

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 368. (рос. дореф.)
  3. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 7. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.