Олійний завод Костіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Маслобійний завод Костіна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олійний завод Костіна — підприємство, яке існувало у будинку за адресою: вулиця Суворова, 25, у Ростові-на-Дону наприкінці XIX — на початку XX століття. Завод був власністю купця Юхима Яковича Костіна[1].

Історія[ред. | ред. код]

У кінці XIX — на початку XX століття будинок на вулиці Суворова, 25 мав адресу Мала-Садова, 33. Його першим відомим власником був купець Пахомов. У 1880-х роках це приміщення орендував купець Костін і в 1887 році заснував у ньому кондитерську фабрику. В 1895 році він звернувся у міську думу з проханням отримати дозволи для облаштування парового олійного заводу в приміщенні, яке він орендував.

У листопаді 1897 його прохання було задоволено за умови, що вплив підприємства на навколишнє середовище буде мінімальним. У грудні 1912 року інформація про функціонування заводу з'явилась на сторінках газети «Приазовський край». У ній було повідомлення, що робота олійного заводу все-таки негативно впливає на навколишнє середовище. Це стало приводом для проведення розслідування спеціальною комісією, яка зробила висновок, що технології і засоби, які використовуються підприємством, все-таки забруднюють місто.

Хоча власником заводу був Костін, проте будинок належав нащадкам Пахомових, які згодом продали його подружжю Костіних. Дружиною купця Костіна була Домна Іванівна, вона ж була і співвласником підприємства, яке виготовляло соняшникову олію. Штат заводу складався з 23 осіб. Керівником був Степан Юхимович Костін — син купця. Товари підприємства користувались попитом у місті. У роки Першої світової війни завод Костіна продавав олію за цінами, набагато нижчими, ніж інші виробники. З певних обставин він став тимчасовим монополістом і ввів умови продажу — віддавати не більше ніж 800 грамів олії за пред'явленням документа, який би підтверджував звання ростовського громадянина[1]. Окрім підприємницької діяльності, Юхим Костін був гласним міської думи, на цю посаду його переобирали[2]. Власністю купця Костіна також була лавка на Старому ринку, де здійснювався продаж карамелі та бубликів[3] та прибутковий будинок, який зберігся до наших часів.

Після 1917 завод перейшов у власність людей на прізвище Свірські, потім підприємство було націоналізовано і стало відомим як Олійний завод № 8. Його орендувало Донське пайове товариство «Донснабторг». Завод існував до другої половини XX століття. У XXI столітті у цьому будинку розташовується готель[1].

Опис[ред. | ред. код]

Оригінальний фасад будівлі не зберігся. Збережені лише деякі елементи, зокрема на другому поверсі біля віконних отворів[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Маслобойный завод суеверного купца//Хроники Ростова. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 8 лютого 2017. 
  2. Энциклопедия старого Ростова и Нахичевани-на-Дону: Герович-Коцебу. Дополнения, с.48
  3. Дом суеверного купца. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.