Массімо Бруно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Массімо Бруно
Массімо Бруно
Массімо Бруно
Особисті дані
Народження 17 вересня 1993(1993-09-17) (30 років)
  Буссю, Бельгія
Зріст 178 см
Вага 67 кг
Громадянство  Бельгія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «РБ Лейпциг»
Номер 14
Юнацькі клуби
1999–2000
2000-2002
2002-2006
2006-2009
2009-2010
Бельгія «Фрамеріс»
Бельгія «Монс»
Бельгія «Андерлехт»
Бельгія «Монс»
Бельгія «Шарлеруа»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2011 Бельгія «Шарлеруа» 1 (0)
2011–2014 Бельгія «Андерлехт» 54 (13)
2014– Німеччина «РБ Лейпциг» 9 (0)
2014–2015   Австрія «Ред Булл» 24 (6)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2009–2010 Бельгія Бельгія U-17 15 (1)
2010–2011 Бельгія Бельгія U-18 11 (1)
2011–2012 Бельгія Бельгія U-19 10 (3)
2012–2014 Бельгія Бельгія U-21 13 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 вересня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 25 вересня 2015.

Массімо Бруно (фр. Massimo Bruno, нар. 17 вересня 1993, Буссю) — бельгійський футболіст, півзахисник клубу «РБ Лейпциг».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 17 вересня 1993 року в місті Буссю. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Фрамеріс», «Монс», «Андерлехт» та «Шарлеруа».

Массімо Бруно у складі «Ред Булла»

У 2010 році Бруно був включений в заявку команди «Шарлеруа» на сезон. 23 березня 2011 року в матчі проти «Серкль Брюгге» він дебютував у Жюпіле лізі[1], який так і залишився для гравця єдиним за клуб.

Влітку 2011 року Массімо перейшов в «Андерлехт», але протягом першого сезону так і не провів за основну команду жодного матчу. Лише 12 серпня 2012 року в поєдинку проти «Серкль Брюгге» він дебютував за новий клуб, замінивши в кінці матчу Дьємерсі Мбокані[2]. 2 вересня у зустрічі проти «Генка» Бруно забив свій перший гол за «Андерлехт»[3]. У складі команди з Андерлехта Бруно провів наступні три сезони своєї ігрової кар'єри і за цей час двічі виграв чемпіонат і Суперкубок Бельгії.

Влітку 2014 року Массімо перейшов у німецький «РБ Лейпциг» і відразу ж був відданий в оренду в австрійський «Ред Булл»[4]. 26 липня в матчі проти «Вінер-Нойштадт» він дебютував у австрійській Бундеслізі[5]. 2 серпня в поєдинку проти «Ріда» Бруно забив свій перший гол за «биків»[6]. Всьоо провів в команді один сезон і допоміг їй виграти національний чемпіонат і кубок.

Влітку 2015 року після закінчення оренди Массімо повернувся в «РБ Лейпциг». 25 липня в матчі проти «Франкфурта» він дебютував у Другій Бундеслізі[7]. Наразі встиг відіграти за клуб з Лейпцига 9 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2009 року дебютував у складі юнацької збірної Бельгії, взяв участь у 36 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 5 забитими голами.

Протягом 2012–2014 років залучався до складу молодіжної збірної Бельгії. На молодіжному рівні зіграв у 13 офіційних матчах.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Андерлехт»: 2011–12, 2012–13, 2013–14, 2016-17
«Андерлехт»: 2012, 2013, 2017
«Ред Булл»: 2014–15
«Ред Булл»: 2014–15

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шарлеруа VS. Серкль Брюгге 0:3 (рос.). soccerway.com. 23 березня 2011. Архів оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 2 жовтня 2015.
  2. Серкль Брюгге VS. Андерлехт 0:3 (рос.). soccerway.com. 12 серпня 2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 2 жовтня 2015.
  3. Андерлехт VS. Генк 2:2 (рос.). soccerway.com. 2 вересня 2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 2 жовтня 2015.
  4. Massimo Bruno joins from Anderlecht. Red Bull Salzburg. 12 червня 2014. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 12 червня 2014.
  5. Вінер-Нойштадт VS. Ред Булл 0:5 (рос.). soccerway.com. 26 липня 2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  6. Рід VS. Ред Булл 0:2 (рос.). soccerway.com. 2 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  7. Франкфурт VS. РБ Лейцпиг 0:1 (рос.). soccerway.com. 25 липня 2015. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]