Матеус Зойтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матеус Зойтер

Матеус Зойтер (* 1678 — † 1757) (нім. George Matthäus Seutter) — німецький видавець і географ, народився 1678 року в Аугсбурзі, там і проживав.

Життєпис[ред.ред. код]

Працював разом з Йоганом Баптісто Гоманном, перейнявши досвід створив свій власний успішний картографічний бізнес. Разом зі своїм пасинком Конрадом Лоттером, опублікували в 1741 році «Atlas novus sive tabulae geographicae totius orbis» — колекція планів міст. Помер в 1757 році.

Видавництво М. Зойтера успадковував Тобіас Конрад Лоттер, який одружився з дочкою картографа. Після смерті Зойтера Лоттер разом з найближчим родичем видавця успадкував його підприємство, але незабаром отримав повний контроль над ним. На старих картах Зойтера з'явилося ім'я Лоттера. Він перевидав в останній чверті XVIII ст. багато карт Зойтера, замінивши ім'я першого видавця на своє[1].

Карти України[ред.ред. код]

Матеус Зойтер у 1720 р. видає мапу «Nova Mappa Maris Nigri Et Freti Constantino politani … Mattheus Seutter» (Нова мапа Причорномор'я). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як «UCRANIA». Як і на мапі Йогана-Баптиста Гоманна (1712 р.) позначено рік Полтавської битви (1709). З українських земель зображено Поділля (Podolia). В районі Причорномор’я написи латиною: Tartaria Minor (Мала Татарія), Буджацька Татарія та Crimeae (Крим). Мапа неодноразово перевидавалася, зокрема і в 1730 р.[2].

Особливою є карта Центрально-Східної Європи «POLONIE REGNUM UT ET MAGNI DUCATUS LITHUANIAE..» Матеуса Зойтера 1730 р. (видана у Аугсбурзі). Так Волинь (Volhynia) на даній карті складається з двох регіонів: Volhynia Superior (Верхня Волинь) та Volhynia Inferior (Низова Волинь). Україну (Ukrania) на карті утворює Волинь разом з Поділлям[3].

У 1740 р. Матеус Зойтер видає у Аугсбурзі карту "Nova et Accurata Tartariae Europae seu Minoris et in specie Crimeae" (Нова і точна Taтарія Європейська або Мала і конкретно Крим). Карта є прикладом розквіту картографування земель України, що припав на період тривалих російсько-турецьких воєн. Окрім великої кількості географічних назв, на карту нанесено також маршрути руху армій. Україну на латинський взір названо "Ucrania Cosaccorum"[4].

Цього ж року, Матеус Зойтер, видає ще одну карту українських земель "Nova et accurata Turcicarum et Tartaricarum Provinciarum intra fluvios Tyras, S Niester et Tanaim S. Don ad Oram Ponti Euxini et in Peloponneso Taurica" (Нова і точна Туреччина та Taтарія…). На мапі зустрічаються написи: "Ukraina", "Terr. Cosaccorum zaporoviensium" та ін. Мапа неодноразово перевидавалася. В 1744 р. мапа була опублікована в "Atlas minor praecipua orbis terrarum imperia". Атлас виданий в Аугсбурзі[5].

1742 р., в Аугсбурзі, Матеусом Зойтером видано було ще одну мапу України – «Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem…» (Карта найобширнішого українського королівства з Київським і Брацлавським воєводствами та прилеглими провінціями за найдосконалішими вимірами, мистецьки вигравіювана на міді та видана коштом Матеуса Зойтера)[6].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Байцар Андрій. Назва "Україна" на картах німецького географа Матеуса Зойтера (перша пол. XVIII ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/xviii_26.html
  2. Байцар Андрій. Назва "Україна" на картах німецького географа Матеуса Зойтера (перша пол. XVIII ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/xviii_26.html
  3. Байцар Андрій. Назва "Україна" на картах німецького географа Матеуса Зойтера (перша пол. XVIII ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/xviii_26.html
  4. Байцар Андрій. Назва "Україна" на картах німецького географа Матеуса Зойтера (перша пол. XVIII ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/xviii_26.html
  5. Байцар Андрій. Назва "Україна" на картах німецького географа Матеуса Зойтера (перша пол. XVIII ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/xviii_26.html
  6. Байцар Андрій. Назва "Україна" на картах німецького географа Матеуса Зойтера (перша пол. XVIII ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/xviii_26.html

Джерела[ред.ред. код]