Медвеж'єгорський район
| Медвеж'єгорський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
карел. Karhumäen piiri | |||||
| |||||
| |||||
| Адм. центр | Медвеж'єгорськ | ||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Регіон | Карелія Автономна Карельська СРРd Карельська АРСР Карельська АРСР Карело-Фінська РСР | ||||
| |||||
| Населення | |||||
| - повне | 65 239 осіб (1939)[1], 52 800 осіб (1959)[2], 51 135 осіб (1970)[3], 48 438 осіб (1979)[4], 47 301 осіб (1989)[5], 38 388 осіб (2002)[6], 34 571 осіб (2009)[7], 31 864 осіб (2010)[8], 31 734 осіб (2011)[9], 30 978 осіб (2012)[10], 30 281 осіб (2013)[11], 29 874 осіб (2014)[12], 29 202 осіб (2015)[13], 28 602 осіб (2016)[14], 28 278 осіб (2017)[15], 27 934 осіб (2018)[16], 27 520 осіб (2019)[17], 27 042 осіб (2020)[18], 24 108 осіб (2021)[19], 23 931 осіб (2023)[20] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 13 694 км² | ||||
| Часовий пояс | MSD і UTC+3 | ||||
| Дата заснування | 29 серпня 1927 | ||||
.svg)
| |||||
| |||||
| |||||
Медвеж'єгорський район (карел. Karhumäen piiri) — адміністративно-територіальна одиниця (район) та муніципальне утворення (муніципальний район) у складі Республіки Карелія Російської Федерації.
Адміністративний центр — місто Медвеж'єгорськ.
Площа району — 13694,6 км².
Розташований у східній частині Середньої Карелії.
Межує з Кондопозьким, Суоярвським, Сегезьким, Муезерським та Пудозьким районами Республіки Карелія та на сході з Архангельською областю .
У північній частині Онезького озера знаходяться Південний Оленячий острів і острів Кіжі.
Клімат м'який, поєднує ознаки континентального та морського. Середня температура січня –11.9 °C, липня +15.7 °C.
Утворено відповідно до декрету ВЦВК 29 серпня 1927 року у складі Автономної Карельської РСР.
У 1930 році до Медвеж'єгорського району було приєднано Повенецький район. У 1945 році території Вожмосалмської, Вигозерської, Койкіницької сільрад району передано новому Сегезькому району.
У 1955 році до складу району увійшла територія Сегозерського району (з одночасною передачею Римської та Кодозерської сільрад Пудозькому району), а в 1959 році — територія Заонезького району.
- Національний склад
За підсумками перепису населення 2020 року проживали такі національності (національності менше 0,1 % та інше, див. у виносці до рядка «Інші»)[21] :
| Національність | Чисельність, чол. | Частка |
|---|---|---|
| Росіяни | 22 012 | 91,31 % |
| Карели | 518 | 2,15 % |
| Білоруси | 338 | 1,40 % |
| Українці | 227 | 0,94 % |
| Поляки | 62 | 0,26 % |
| Таджики | 54 | 0,22 % |
| Фіни | 50 | 0,21 % |
| Вірмени | 37 | 0,15 % |
| Азербайджанці | 30 | 0,12 % |
| Інші[22] | 780 | 3,24 % |
| Разом | 24 108 | 100,00 % |
Структуру органів місцевого самоврядування муніципального району утворюють[23] :
- представницький орган муніципального району — Рада муніципального району;
- голова муніципального району;
- адміністрація муніципального району.
До структури органів місцевого самоврядування муніципального району може входити контрольно-рахунковий орган муніципального району як постійно діючий орган зовнішнього муніципального фінансового контролю.[23]
У Медвеж'єгорський муніципальний район входять 9 муніципальних утворень, зокрема 3 міських поселення і 6 сільських поселень.
У Медвеж'єгорському районі 147 населених пунктів (включаючи 6 населених пунктів у складі міста або смт).[24][25]
Офіційний герб Медвеж'єгорського району Республіки Карелія затверджено Рішенням Ради Медвежьегорського району № 89 від 22 травня 2018 р. і внесено до Державного геральдичного регістру РФ за № 11892[26].
Опис герба[27] :
|
В лазоревом (синем, голубом) поле золотая гора, завершённая вверху луковичными куполами, уменьшающимися от центра к краям, обременённая чёрным идущим медведем. Щит увенчан муниципальной короной установленного образца | 
|
Символіка герба є відображенням топоніміки району Медвежа Гора. Золота гора, завершена цибулинними куполами, що зменшуються від центру до країв, з одного боку символізує назву району, з іншого, його головну пам'ятку — пам'ятки дерев'яної архітектури. На території Медвежогорського району знаходиться всесвітньо відомий музейний комплекс «Кіжі».
Золото (жовтий колір) — символ постійності, міцності, великодушності, сонячного світла, а також це колір спила дерева, що нагадує про те, що Медвеж'єгорський район знаменитий своїми пам'ятниками дерев'яного зодчества, що належать до золотого фонду російського мистецтва.
Лазур (синій, блакитний колір) — символ світу, краси, піднесених устремлінь, а також це колір водної гладі Онєги, що омиває Медвеж'єгорський район.
Корона встановленого зразка є статусним елементом, що символізує ранг муніципального утворення як муніципального району.[28]
Основна спеціалізація району — заготівля деревини та деревообробка, сільське господарство (молочне та м'ясо-молочне тваринництво, кормове виробництво, картоплярство).
Ступінь освоєння території середня. Загальна протяжність залізниць та автошляхів — близько 1250 км. Густота дорожньої мережі — на 1 км — 0,09 км.
Перший номер районної газети «Діалог» (редактор Н. І. Єрмолович) побачив світ 16 січня 1991.[29]
На території району знаходяться пам'ятники історико-культурної спадщини,[30] серед яких — Кізький цвинтар.
- Ригачин Микола Іванович (1919—1945) — Герой Радянського Союзу, народився в селі Задня.
- Рябов Михайло Тимофійович (1914—1995) — Герой Радянського Союзу, народився в селі Рябово.
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_pop_39_2.php
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg1.php
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg1.php
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg1.php
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg1.php
- ↑ http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
- ↑ http://www.gks.ru/bgd/regl/B09_109/IssWWW.exe/Stg/d01/tabl-21-09.xls
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/croc/Documents/Vol1/pub-01-11.xlsx — Росстат.
- ↑ Карелия. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2012/bul_dr/mun_obr2012.rar
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов — Росстат, 2013. — 528 с.
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Москва: Росстат, 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Москва: Росстат, 2018.
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2019/bul_dr/mun_obr2019.rar
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/CcG8qBhP/mun_obr2020.rar
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tab-5_VPN-2020.xlsx
- ↑ https://rosstat.gov.ru/compendium/document/13282 — Росстат, 2023.
- ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года. Том 5. Национальный состав и владение языками. Таблица 1. Национальный состав населения. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 6 листопада 2023.
- ↑ Аварцы (1), Башкиры (3), Болгары (2), Вепсы (15), Грузины (3), Евреи (2), Кабардинцы (4), Казахи (4), Каракалпаки (1), Киргизы (1), Коми (3), Корейцы (1), Курды (1), Лакцы (1), Латыши (4), Лезгины (1), Литовцы (8), Марийцы (2), Молдаване (21), Мордва (11), Немцы (20), Поморы (2), Татары (21), Удмурты (1), Узбеки (19), Финны-ингерманландцы (3), Цыгане (7), Чуваши (19), Эстонцы (2), Указавшие другие ответы о национальной принадлежности (184), Нет национальной принадлежности (35), Лица, в переписных листах которых национальная принадлежность не указана (383)
- ↑ а б Устав муниципального образования «Медвежьегорский муниципальный район». Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
- ↑ Республика Карелия. Административно-территориальное устройство. Справочник. Петрозаводск, 2015 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
- ↑ Закон Республики Карелия от 1 ноября 2004 года № 813-ЗРК «О городских, сельских поселениях в Республике Карелия». Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
- ↑ Геральдика.ру. Государственный геральдический регистр Российской Федерации. sovet.geraldika.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2022.
- ↑ Герб Медвежьегорского района | Геральдика.ру. geraldika.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
- ↑ Герб Медвежьегорского района. www.heraldicum.ru. Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 2 серпня 2022.
- ↑ Карелия: энциклопедия: в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 3: Р — Я. — Петрозаводск: ИД «ПетроПресс», 2011. С. 8 — 384 с.: ил., карт. ISBN 978-5-8430-0127-8 (т. 3)
- ↑ Медвежьегорский » Объекты историко-культурного наследия Карелии. monuments.karelia.ru. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 10 лютого 2019.
- Зеленин Д. К. О старом быте карел Медвежьегорского района Карело-Финской ССР // Советская этнография. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — Т. V (4 листопада). — С. 110—125.
- Гравит В. В., Мулло И. М. Медвежьегорск. — Петрозаводск, 1987
- Республика Карелия: Информ. справ. пособие / Ред. Е. Г. Немкович, А. С. Кармазин. — Петрозаводск, 1999
- Карелия: энциклопедия: в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 2: К — П. — Петрозаводск: ИД «ПетроПресс», 2009. — 464 с.: ил., карт. — С. 203—204 ISBN 978-5-8430-0125-4 (т. 2)