Медіа гегемонія
Медіа-гегемонія — це свідомий процес, за допомогою якого певні цінності та способи мислення, оприлюднені через засоби масової інформації, стають домінуючими в суспільстві. Це розглядається як зміцнення позицій капіталізму. Гегемонія засобів масової інформації являє собою вплив на те, як репортери в ЗМІ, підпорядковуючись переважаючим цінностям і нормам, вибирають новини і публікують їх.
Концепція поняття гегемонія вперше була висунута Антоніо Ґрамші (1971). За його трактуванням вона відноситься до морального, філософського та політичного керівництва соціальною групою, яке відбувається не силою, а за допомогою активної згоди інших соціальних груп, отриманої шляхом контролю над культурою та ідеологією. Протягом цього процесу провідна соціальна група здійснює свій вплив і набуває своєї легітимності переважно через соціальні механізми, такі як освіта, релігія, сім'я та засоби масової інформації. Виходячи з визначення гегемонії, медіа-гегемонія означає домінування певних аспектів життя і мислення шляхом проникнення домінуючої культури та її цінностей у суспільне життя. Іншими словами, гегемонія засобів масової інформації служить вирішальним формувачем культури, цінностей та ідеології суспільства. [1]
Наприклад, департаменти телевізійних новин розглядаються як продовження капіталістичного економічного порядку. Продукти засобів масової інформації містять повідомлення, які передають природу суспільства, характер відносин виробництва у ЗМІ та сферу інститутів та соціального процесу [2].. Отже, дуже важливо аналізувати роботу засобів масової інформації, щоб знайти приховані в них капіталістичні ідеології.
Гегемонія засобів масової інформації діє кількома способами в рамках новин. По-перше, це соціалізація репортерів, включаючи керівництво, а також певні трудові норми та орієнтації, які будуть сильно впливати на домінуючу ідеологію [3].. Тож таким чином основні цінності, якими вони діляться із аудиторією, будуть мати коріння саме із конкретної ідеології [4]. Хоча журналісти заявляють, що вони є автономними від державних і маркетингових сил і що вони завжди стоять на стороні громадськості, не можна заперечувати, що ідеологія і контроль економічних інтересів зовсім не проникають їх роботу. Робітники сфери ЗМІ можуть несвідомо сприяти ідеологічній гегемонії шляхом використання культурних категорій і символів.
Варто зазначити, що репортери схильні вибирати і повідомляти про ті питання, які сприятливі для домінуючої ідеології та статусу-кво. Цей процес відбору перешкоджає соціальним змінам, поширюючи консервативні новини до громадськості. [2].
В більшості випадків журналісти, як правило, повідомляють ті новини, які підтримують їхню націю і є негативними для іноземних держав у глобалізованому спілкуванні. Вважається, що упереджене висвітлення новин перешкоджатиме міжнародним соціальним змінам (Artz, 2012). Таким чином ЗМІ можуть формувати негативні стереотипи про зарубіжні країни.[5].
- Петрушевич М.С (2015). Религиозная коммуникация и гегемония масс-медиа.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - Валерий Иванов (2010). Основні теорії масової комунікації і журналістики (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|5=(довідка) - Artz, L., & Yahya, R. K. (2012). Globalization, media hegemony and social class. Globalization of Corporate Media Hegemony, The: Evaluating California's Imprisonment Crisis. State University of New York Press. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Gans, H. J (2004). Deciding what's news: A study of CBS evening news, NBC nightly news, Newsweek, and Time. Northwestern University Press.
- Golding, P., & Murdock, G. (1979). Ideology and the mass media: the question of determination. Ideology and Cultural Production (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Gramsci, A. (1999). Selections form the prison notebook (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 вересня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Savaş Çoban (ed.), Media, Ideology and Hegemony. BRILL. 17 вересня 2018. ISBN 978-90-04-36441-7.
- Sean Johnson Andrews (2017). Hegemony, Mass Media, and Cultural Studies: Properties of Meaning, Power, and Value in Cultural Production. Rowman & Littlefield International. ISBN 978-1-78348-556-7.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ Gramsci, A. (1999). Selections form the prison notebook.
- ↑ а б Golding, P., & Murdock, G. (1979). Ideology and the mass media: the question of determination. Ideology and Cultural Production
- ↑ Петрушевич М.С (2015). Религиозная коммуникация и гегемония масс-медиа.
- ↑ Gans, H. J (2004). Deciding what's news: A study of CBS evening news, NBC nightly news, Newsweek, and Time. Northwestern University Press.
- ↑ Artz, L., & Yahya, R. K. (2012). Globalization, media hegemony and social class. Globalization of Corporate Media Hegemony, The: Evaluating California's Imprisonment Crisis. State University of New York Press.