Мелодійний наголос
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Мелодійний наголос (від грец. μελῳδία — пісня, спів, також музикальний наголос, тонічний наголос) — виділення складу в слові за допомогою висоти тону, інтонаційно. Притаманний китайській, корейській і японській мовам. А у поєднанні із посиленням м'язової напруги, також литовській, сербській і хорватській мовам.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мелодійний // Мала філологічна енциклопедія / укладачі: Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — Київ : Довіра, 2007. — 478 с. : іл. — ISBN 978-966-507-209-6. Сторінка 235.
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |