Мене звуть Арлекіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мене звуть Арлекіно
рос. Меня зовут Арлекино
Жанр кримінальна драма
Режисер Валерій Рибарєв
Сценарист Валерій Рибарєв
У головних
ролях
Олег Фомін
Світлана Копилова
Людмила Гаврилова
Володимир Пожидаєв
Станіслав Пшевлоцький
Ігор Кєчаєв
Оператор Фелікс Кучар
Композитор Марат Камілов
Художник Євген Ігнатьєв
Кінокомпанія Білорусьфільм
Тривалість 126 хв.
Мова російська і білоруська
Країна СРСР СРСР
Рік 1988
IMDb ID 0095622

«Мене звуть Арлекіно» (рос. «Меня зовут Арлекино») — білоруський радянський двосерійний драматичний художній фільм, поставлений на кіностудії «Білорусьфільм» у 1988 році режисером Валерієм Рибарєвим за мотивами п'єси Юрія Щекочихіна «Пастка 46, зріст другий». Прем'єра фільму в СРСР відбулась 3 березня 1988 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Кінець 80-х років. Молодий хлопець Андрій Савичев, на прізвисько «Арлекіно» (Олег Фомін), живе в невеликому полустанку біля залізниці, неподалік від міста. Він є лідером невеликої групи хлопців з «вагонки», які звуть себе «вовками», що протистоять різним групам неформалів: нацистам, хіпі, металістам, а також просто багатим «мажорам» з міста. Арлекіно не в захваті від такого життя, але він розуміє, що іншого життя у нього бути не може. Його дівчина Олена (Світлана Копилова), в яку він по-справжньому був закоханий, йде від нього до забезпеченого, молодого мажора Інтера (Ігор Кєчаєв). Однак любить вона тільки Арлекіно і пізніше повертається до нього. Ображений таким чином Інтер вирішує розібратися з Арлекіно. Він з групою інших мажорів відвозить Олену і Арлекіно за місто і там гвалтує Олену на очах у Арлекіно.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]