Метеотрон
Метеотрон (фр. météotron) - штучне теплове джерело конвекції в атмосфері, призначене для створення дощових хмар. Винайдений французьким професором Анрі Дессеном в 1961 році.
Принцип дії[ред. | ред. код]
Принцип дії метеотрону на атмосферу полягає у створенні потужного потоку теплого вологого повітря, спрямованого вертикально вгору. В результаті в просторі над метеотроном створюється область зниженого тиску, що може привести до виникнення циклону.
Історія[ред. | ред. код]
Уперше пристрій, що послужив в майбутньому основою метеотрону, був випробуваний в 1954 році в околицях французького міста Ланнемезан (фр. Lannemezan)[1]. Сам метеотрон як готовий винахід був випробуваний Анрі Дессеном в 1961 році[2]. Він був пристроєм, в якому нагрівалося повітря, що піднімалося в результаті вгору.
У 1979 році досконаліше облаштування "Суперметеотрон" було розроблено в СРСР і побудовано у Вірменській РСР біля озера Севан. Досліди за утворенням штучних опадів провадила Вірменська протиградова воєнізована служба. У нім гаряче повітря створювалося турбореактивними авіадвигунами, що відпрацювали свій ресурс [2]. Всього до складу цього метеотрону входило шість двигунів від літака Ту-104. Повітря в установці розігрівалося до 1100 градусів і викидалося вгору зі швидкістю понад 500 м/с, потужність установки перевищувала один гігават[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Вульфсон Н. И., Левин Л. М. Метеотрон как средство воздействия на атмосферу / Ин-т прикладной геофизики им. Е. К. Федорова. - М.: Гидрометеоиздат, 1987. – 129 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Meteotron: crea le nuvole e guida i fulmini : [італ.] // Scienza e Vita. — 1964. — № 181.
- ↑ а б Независимая газета. 27 октября 2004. «Добро пожаловать на рыбалку… в Сахару [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]».
- ↑ Филимонов Л. «Наши» дожди над Севаном // Вокруг света. — 1979. — № 7. — С. 1-5.