Мехузла Микола Аполлонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мехузла Микола Аполлонович
Народився6 березня 1934(1934-03-06)
Сухумі
Помер25 березня 2011(2011-03-25) (77 років)
Тбілісі, Грузія
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьпедагог
Alma materМосковський технологічний інститут харчової промисловості
Галузьвиноробство
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани»

Микола Аполлонович Меху́зла (нар. 6 березня 1934(19340306), Сухумі — пом. 25 березня 2011) — радянський вчений в галузі виноробства. Доктор технічних наук з 1984 року, професор, член-кореспондент Аграрної академії наук Грузії, академік Міжнародної академії винограду і вина, віце-президент Московської ліги виноробів імені Л. С. Голіцина[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 березня 1934 року в Сухумі. 1958 року закінчив Московський технологічний інститут харчової промисловості. Працював на виробництві. Член КПРС з 1962 року. У 1967—1983 роках — директор Московської філії Всесоюзного науково-дослідного інституту виноградарства і виноробства «Магарач», одночасно завідувач відділом технології виноградних вин. У 1972—1980 роках — експерт групи по боротьбі з фальсифікацією вина Міжнародної організації виноградарства і виноробства. З 1983—1992 року — перший заступник голови Державного комітету з виноробної промисловості Грузинської РСР, заступник міністра харчової промисловості Грузії, викладач Московського технологічного інституту харчової промисловості та Державного університету сільського господарства Грузії[1].

Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями[1].

Помер 25 березня 2011 року[1].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основний напрямок досліджень — стабілізація вин проти фізико-хімічних помутнінь. Розробив схеми обробки вин: двуводною тринатріевою сіллю нітрилотриметилфосфонової кислоти, полімерами на основі N-вінілпіролідону (нерозчинним сорбентом ППМ-18), желатином в комплексі з аеросилом; способи попередження окислення білих столових вин із застосуванням інертних газів при розливі, обробці пресових фракцій сусла і інше. Створив (у співавторстві) понад 40 нових марок вин і напоїв. Автор понад 160 наукових праць, 14 книг і брошур, власник 75 авторських свідоцтв і патентів на винаходи[1]. Серед праць:

  • Виноградарство и виноделие США. — Москва, 1976 (у співавторстві);
  • Разработка технологии приготовления портвейна с пониженным содержанием сахара (у співавторстві). — Виноделие и виноградарство СССР, 1983, № 6.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Школа вин Дмитрия Сидоренко [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мехузла_Микола_Аполлонович&oldid=35390622