Мечеть Хамза-бея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мечеть Хамза-бея
Зображення
Дата створення / заснування 1557
Країна Flag of Bosnia and Herzegovina.svg Боснія і Герцеговина
Адміністративна одиниця Санський Мост
Архітектурний стиль Османська архітектура
Статус спадщини National Monument of Bosnia and Herzegovinad
CMNS: Мечеть Хамза-бея у Вікісховищі

Координати: 44°45′51″ пн. ш. 16°40′01″ сх. д. / 44.76430000002777376° пн. ш. 16.667200000027779794° сх. д. / 44.76430000002777376; 16.667200000027779794

Мечеть Хамза-бея

Мечеть Хамза-бея - найбільша мечеть у Санському Мості та єдина мечеть з чотирма мінаретами у Боснії та Герцеговині.

Історія[ред. | ред. код]

Мечеть була побудована в 1557 році санджак-бегом Хамза-бегом Біхаровичем, який родом з околиць Санського Моста з Каменграда. Можливо, будівництво завершилось раніше, в 1555 році, бо в 1557 році помер її засновник. У мечеті був один дерев'яний мінарет, виконаний у вигляді кам’яних мінаретів. Мінарет всередині був дерев’яним. Невеликий купол був побудований посередині стелі. У 1705 р. Мечеть була відбудована. Востаннє мечеть реконструювали у 1984 році. 27 червня 1992 року члени армії Республіки Сербської знесли мечеть і викинули матеріали разом із надгробками. Нова мечеть була заснована в липні 1997 року та відкрита 6 серпня 2000 року. Мечеть була внесена до попереднього списку національних пам'яток Боснії та Герцеговини рішенням Комісії з питань збереження національних пам'ятників [1]

Імами[ред. | ред. код]

У 1891 р. Хафіз Мухаммед-бей згадується як релігійний вчитель. У 1899 році релігійним вчителем був Саліх еф. Арнаутович.

Імами мечеті Хамзібег
Я маю Вік
Хусейн еф. Вайзович 1869 рік
Ахмед еф. Білайбегович 1926–1938.
Алі еф. Муратович 1938–1946.
Аділ еф. Джаферагіч 1946–1974.
проф. Мустафа еф. Сушич 1974–1989.
Дервіш еф. Дервішевич 1989–1992.
проф. Мухарем еф. Ботич 1990–1992.
проф. Хусейн еф. Ковачевич та



</br> проф. Мірсад еф.
З 1995р.

 

  1. Privremena lista Nacionalnih spomenika na web stranici Komisije za očuvanje nacionalnih spomenika. Архів оригіналу за 17. 4. 2015. Процитовано 26. 11. 2013.