Миза Хійу-Сууремийза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миза Хійу-Сууремийза

Suuremõisa loss 2003-1.jpg

58°52′13″ пн. ш. 22°56′40″ сх. д. / 58.87030000002777541° пн. ш. 22.94470000002777965° сх. д. / 58.87030000002777541; 22.94470000002777965Координати: 58°52′13″ пн. ш. 22°56′40″ сх. д. / 58.87030000002777541° пн. ш. 22.94470000002777965° сх. д. / 58.87030000002777541; 22.94470000002777965
Країна Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Розташування Q12373244?
Тип Миза

Миза Хійу-Сууремийза. Карта розташування: Естонія
Миза Хійу-Сууремийза
Миза Хійу-Сууремийза
Миза Хійу-Сууремийза (Естонія)
CMNS: Миза Хійу-Сууремийза у Вікісховищі

Миза Хійу-Сууремийза (ест. Hiiu-Suuremõisa mõis, нім. Dagö-Grossenhof) вперше згадується в 1519 р. як орденська. На початку XVII ст. вона належала фон Штакельбергам, а в 1620-ті роки перейшла у власність дворянського роду де ла Гарді. Ебба Маргарета фон Штакельберг (народж. де ла Гарді) в 1755-60 рр. звів представницький двоповерховий будинок в стилі бароко. В 1770-ті роки було прибудовано одноповерхові крила, завдяки чому будинок став одним з найбільших з представницьких панських будинків в Естонії. Особливою художньою цінністю є вхідні двері в стилі бароко та інтер’єр вестибюля.

Припускається, що на початку XIX ст. миза перейшла у володіння Отто Рейнгольда фон Унгерн-Штакельберг з володіння Вана-Куусте, яке він піднаймав вже раніше. Отто Рейнгольд увійшов в історію як морський пірат і т.з. «унгруський божевільний», який за допомогою фіктивних маяків приваблював кораблі на мілину, після чого кораблі пограбовувались. В 1804 р. за пограбування шведського судна та вбивство шкіпера його відіслали до Сибіру.

Миза залишалася у володінні фон Унгерн-Штернбергів до експропріації 1919 р. В той час миза Сууремийза була маєтком, який включав значну територію східної частини острова Хійумаа, з представницьким морським портом і численними підручними і пасовищними мизами. Після експропріації в будинку мизи було розміщено школу; зараз там діє основна школа і училище.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. – 2006. – 64 с.