Миколаївський храм (Боромля)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Миколаївський храм — четвертий храм сотенного містечка Боромля. Перша згадка датується 1696 роком.

Миколаївський храм
50°36′39″ пн. ш. 34°57′52″ сх. д. / 50.61083° пн. ш. 34.96444° сх. д. / 50.61083; 34.96444
Розташування Україна УкраїнаСумська область, Тростянецький район, село Боромля
Перша згадка 1696
Стан Перебудований на кам'яний у 1803 році. Зруйнований
Миколаївський храм (Боромля). Карта розташування: Україна
Миколаївський храм (Боромля)
Миколаївський храм (Боромля) (Україна)
Миколаївський храм (Боромля). Карта розташування: Сумська область
Миколаївський храм (Боромля)
Миколаївський храм (Боромля) (Сумська область)
Мапа
Мапа

Загальні історичні відомості[ред. | ред. код]

На початку XVIII століття в Боромлі існувало шість храмів, а в 1761 р. в ній було введено духовне управління. У XVII-XVIII століттях храми будувалися лише з дерева. Вони були недовговічні, та їх часто доводилось ремонтувати, замінювати певні частини, перебудовувати. Уже в перші роки XIX століття замість дерев’яних починається будівництво кам’яних храмів.

Церкви протягом другої половини XVII -початку XX століття відіграли велику роль у духовному житті населення. Люди йшли у храм Божий не лише спокутувати свої гріхи, які мав кожен, а й за добрим словом і за порадою. Церкви протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожній з них діяли церковно-приходські школи.

Миколаївський храм, без сумніву, існував ще до 1696 року. Йому належала особливо цінна ікона святителя Миколая, яка згодом була передана до Храму Різдва Христового.

У 1803 році храм перебудовується з дерев’яного на кам’яний і починає носити назву Різдвяного. У ньому влаштовується престол на честь Святителя Миколая.

Число прихожан
1730 1750 1770 1790 1810 1820
403 477 960 1002 1246 1175

Розташування[ред. | ред. код]

Миколаївський храм був розташовий біля сучасних чотирьохповерхових будинків. Орієнтир, який залишився з тих часів - криниця «журавель» біля автотраси Суми — Полтава (Н12).

Сьогодення[ред. | ред. код]

Храм не зберігся до нашого часу.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]