Очікує на перевірку

Митко Бабинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Митько Бабинський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Митко́ Іва́нович Ба́бинський (?— після 1506) — руський (український) боярин з роду Бабинських. Зем'янин у Кременецькому та Луцькому повіті Волинської землі Великого князівства Литовського. Родове гніздо — Бабин.

Митко Бабинський
Попередник: Івашко Бабинський
Наступник: Семен Бабинський
 
Смерть: після 1506
Підданство: Велике Князівство Литовське
Релігія: православ'я
Рід: Бабинські
Діти: Семен

Діяльність

[ред. | ред. код]

Митко Бабинський єдиний відомий син Івашка Бабинського. Згадується 24 червня 1486 року у Литовській метриці. Фігурує як свідок у наказі короля Олександра І Ягеллончика від 10 вересня 1506 року щодо розмежування заславських і острозьких володінь. "Судді, яких взяли собі князь Андрій Олександрович Санґушко і князь Іван Юрійович Жеславський, князь Петро Михайлович, пан Микита Чаплич городничий луцький, пан Петро Мушатич та пан Митко Бабинський розмежували маєтки острозькі від заславських в Білотині".

Отримав привілей на володіння селом Денятин у Кременецькому повіті за підписом короля і великого князя литоського Олександра І Ягеллончика, згодом, за підтверджувальним актом від 19 липня 1506 року виклопотав і відповідний документ. Згідно з ним, король підтвердив право на вічне володіння селом Денятин — Митку Бабинському.[1] Відомо, що станом на 1538 рік цим селом вже володів Боговитин Петрович Шумбарський.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Андрій Блануца «Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського» (1440–1572 рр.) Київ – 2017. Ст. 272 (АВВ. — № 3. — С. 58–59.)[2]
  • «Від коріння до крони» В.Д. Собчук. 2014 р. – 506 с. ст. – 125, 127, 128.
  • Сергій Безносюк. Шляхта руських земель. Бабинські.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Андрій Блануца «Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського» (1440–1572 рр.) Київ – 2017. с. 272.
  2. Андрій Блануца. «Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2021.