Олександр Ягеллончик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр I Ягеллончик
Dei gratia rex Poloniae, nec non terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lancitiae, Cuyaviae, magnus dux Lithwaniae, Russiae, Prussiaeque, ac Culmensis, Elbingensis et Pomeraniaeque dominus et heres
Aleksander Jagiellonczyk.jpg
Ян I Ольбрахт, картина Яна Матейки
Король Польщі
Правління 1501-1506
Коронація 12 грудня 1501
Попередник Ян I Ольбрахт
Наступник Сигізмунд I Старий
Титули Великий князь Литовський
Володар Русі
Біографічні дані
Дата народження 5 серпня 1461(1461-08-05)
Краків
Дата смерті 19 серпня 1506(1506-08-19) (45 років)
Вільно
Дружина Олена Московська
Династія Ягеллони
Батько Казимир IV Ягеллончик
Мати Єлизавета Габсбург
Coat of Arms of Alexander Jagiellonczyk.svg

Олександр I Ягеллончик (пол. Aleksander Jagiellonczyk) (*5 серпня 1461 — †19 серпня 1506) — син Казимира IV Ягеллончика, великий князь литовський (з 1492), король Польщі (1501-1506), Володар Русі.

Повний титул: польською - Z łaski Bożej król Polski, a także ziemi krakowskiej, sandomierskiej, sieradzkiej, łęczyckiej, kujawskiej, wielki książę litewski, ruski, pruski oraz Chełmna, Elbląga i Pomorza, etc. pan i dziedzic.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, а також землі Краківської, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Великий князь Русі, Прусії, земель Хелмна, Ельблонга, Помор'я та інших пан і володар.

Біографія[ред.ред. код]

Після обрання Великим князем Литовським був змушений погодитися на обмеження своїх прав великокнязівською радою. Обраний польським королем з метою відновлення унії Польщі і Литви (див. Кревська унія 1385).

У 1492-1494 рр. — закінчив московсько—литовсько-руську війну (1487–1494 рр.). В результаті якої, одружився на дочці московського князя Івана ІІІ Великого — Олені. Згідно з планом Каллімаха створюється антитурецька коаліція. З метою залучення до неї союзника турків, московського володаря Івана III, з його дочкою Оленою одружується Великий князь Литовський Олександр.

Князівна Олена Іванівна стала злим демоном у польській і литовсько-руській історії, втіленням азіатського підступництва московської політики. Російський історик Я. Лур'є пише: ""Служебница и девка" Івана III, як іменувала себе Олена Іванівна в листах до батька, виявилася чудовим дипломатом і політиком: перед чоловіком і його родиною вона робила вигляд, що слізно благає батька залишити "безвинний гнів" і не воювати з Олександром, а через своїх особистих слуг повідомляла в Москву про гоніння на віру, завдаваних від дядька-архієпископа і свекрухи, і радила поставити перед ними твердіші умови." І це королева - мати свого народу! Після смерті чоловіка Олена Іванівна продає усе своє майно і землі і намагається таємно, як іноземний резидент після успішно виконаного завдання, виїхати в Москву.

Король Олександр Ягеллончик був високоосвіченою людиною, пошановувачем наук і мистецтв. Він оточив себе освіченими і талановитими помічниками: Ян Ласький (майбутній знаменитий канцлер і гуманіст), Войцех із Брудзева (учитель Миколи Коперника), Еразм Теледо (заступник Миколи Гусовського), Якуб з Вільно, вихідці з Берестейщини Іван Сапіга, Федор (Федько) Янушкевич, Лев Боговитинович, Іван Микитинич і ін. Проблема з православ'ям королеви Олени підштовхувала Олександра Ягеллончика до введення унії у Великому Князівстві Литовському. Головною особою в переговорах з Римом став Іван Сапіга, але інтриги Олени Іванівни провалили і цю справу. В 1500-03 рр. брав участь у новій війни з Московським царством за українські землі. В ході бойових дій війська Александра Ягеллончика зазнали поразки від московської армії в битвах на р. Ведроші та під Мстиславцем. 1499 року зміцнив союз Литви з Польським королівством (так звана Краківсько-Віленська унія).

За мирним договором, укладеним у 1505 у Москві, від Литви було відібрано Чернігово-Сіверську землю з м. Черніговом, Стародубом і Новгород-Сіверським.

У 1505 р. запровадив звіт законів — Радомську конституцію (Nihil Novi), яка обмежувала королівську владу на користь магнатів. Значний вплив на політику Александра Ягеллончика мали українські магнати на чолі з Михайлом Глинським.

Джерела[ред.ред. код]

  • Paweł Jasienica, — Polska Jagiellonów
  • T.Biber, A. i M. Leszczyńscy — Poczet Władców Polski
Печатка Александра Ягеллончика
Попередник
Казимир IV Ягеллончик
Herb Lytwa (Alex K).svg Великий князь Литовський
1492-1506
Herb Lytwa (Alex K).svg Наступник
Сигізмунд II Старий
Попередник
Казимир IV Ягеллончик
Herb Pogon Ruska.jpg Великий князь Руський
1492-1506
Herb Pogon Ruska.jpg Наступник
Сигізмунд I Старий
Попередник
Ян I Ольбрахт
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Король Польщі
1501-1506
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Сигізмунд I Старий
Попередник
Ян I Ольбрахт
Alex K Halych-Volhynia.svg Володар Русі
1501-1506
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Сигізмунд I Старий