Молекулярні кристали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Молекуля́рні криста́ли — кристалічні твердотільні речовини, молекули яких зберігають цілісність в твердій фазі.

Лід як молекулярний кристал

Кристал, у вершинах ґратки якого знаходяться молекули або індивідуальні атоми, які утримуються силами ван дер Ваальса. Такий кристал порiвняно з йонним має меншу твердiсть та нижчу температуру плавлення, його утворення є характерним для органiчних сполук.

Зв'язки між молекулами молекулярного кристалу виникають завдяки ван дер Ваальсовим силам, водневим зв'язкам або диполь-дипольній взаємодії у випадку, коли індивідуальні молекули мають власний дипольний момент.

Характерним представником молекулярних кристалів є кристал нафталіну. До молекулярних кристалів належать також кристали льоду й сухого льоду (СО2).

Завдяки слабкій взаємодії між молекулами молекулярні кристали мають низькі температури плавлення.

Характерними електронними збудженнями в молекулярних кристалах є екситони Френкеля.

Гігантський молекулярний кристал[ред.ред. код]

англ. giant molecular crystal

Кристал з гігантською за розмірами структурою, який складається з атомів, зв’язаних ковалентними зв’язками. Такі кристали відзначаються міцністю і високою температурою топлення (напр., оксид алюмінію, алмаз).

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0


Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.