Диполь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Силові лінії електричного диполя

Дипо́ль[1] (рос. диполь, англ. dipole, нім. Dipol m) — в електродинаміці: ідеалізована система, що слугує для наближеного опису статичного поля або поширення електромагнітних хвиль далеко від джерела (особливо — від джерела з нульовим сумарно, але просторово розділеним зарядом).

Електричний диполь — це два точкових заряди, рівних за величиною і протилежних за знаком.

  • 1) Двополюсник. Розрізняють диполь електричний і магнітний. Електричний диполь — сукупність двох рівних за абсолютною величиною різнойменних зарядів, які розташовані на певній відстані один від одного. Характеристикою диполя електричного є дипольний момент. Молекули багатьох речовин можна розглядати як диполі.
  • 2) В радіотехніці диполь — антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників.
  • 3) В хімії — система, в якiй позитивний та негативний центри зарядiв не збігаються. У найпростiшому випадку диполем є система двох рiвних рiзнойменних, вiддалених один від одного точкових зарядiв.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]