Молодість Мазепи (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Молодість Мазепи»
Файл:Portret Mazepa 3.jpg
АвторМихайло Старицький
СеріяІсторична література
ТемаІван Мазепа
ЖанрРоман
ВидавництвоГазета «Московский листок» у 1898 році, Український центр духовної культури в 1997 році
Видано1898

«Мо́лодість Мазе́пи» — роман українського письменника Михайла Старицького, перша книга, що розповідає про молоді роки майбутнього гетьмана України Івана Мазепи. Вперше була опублікована в 1898 в газеті «Московський листок», після чого була заборонена до публікації[1] і вперше була перевидана в 1997 році російською, українською і англійською мовами. Причина заборони полягала в тому, що головним героєм книги є Іван Степанович Мазепа.[2] У 1997 році книга була перевидана накладом 10 000 примірників.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Про час написання роману повідомляє сам Михайло Старицький у своєму листі до Дмитра Яворницького від 10 квітня 1898 року:

«Я зараз пишу великий роман про Мазепу, Тільки шо ся тема небезпечна для цензури, а в цензурному смаку я не напишу»[3]

Сюжет книги присвячений середовищу, в якому формувався світогляд Івана Мазепи і яке визначило його подальші вчинки як державного діяча. Старицький підкреслює, що життя Мазепи на хуторі, в простій козацькій родині, де краса природи гармонує з красою людських відносин, надалі порівнювалося Мазепою з прогнилими засадами королівського двору Польщі, куди він був направлений на навчання. Окремим сюжетом описані стосунки Івана Мазепи з його першим коханням — козачкою Галиною, яка зіграла важливу роль у подальшій долі майбутнього гетьмана.

Іван Мазепа в романі Старицького — молодий політик-інтелектуал, політик-патріот, дипломат і воїн, що воює розумом, а не шаблею. Описуючи молодість Мазепи, Старицький пояснює подальші вчинки майбутнього гетьмана традиціями роду Мазеп і відповідним вихованням:

… Батько Івана, Степан Мазепа, все не хотів до Москви прилучатися, з Виговським був заодно … Наш був і тілом, і душею, від козаків не відступав, ні! … Мазепи не були перевертнями, зрадниками, і не будуть! … "[4]

.

Критика роману

[ред. | ред. код]

Описаний образ Івана Мазепи, який йшов врозріз з офіційною позицією російського царизму, викликало побоювання у головного редактора «Московського листка», який був змушений звернутися до Старицького з пропозиціями трохи «Підкоригувати» образ головного героя:

«Найдобріший Михайло Петрович! Вибачте, що довго не відповідав: справ так багато, що не знайдеться вільної хвилини. Микола Іванович (Пастухов, видавець газети. — В. П.) пропонує продовжити „Мазепу“, але я боюся одного: на першу половину вже звернуто увагу; в першій половині Мазепа — ледве не ідеальна людина, герой тощо Чи не такий він буде і в другій половині роману? Це незручно, краще тоді візьміть іншу тему; кажу це заради Вас же, щоб не вийшло 'небажаних непорозумінь…»[4]

Професор Володимир Поліщук, аналізуючи роман «Молодість Мазепи» вказує, що роман «створювався так, щоб у читача не виникало сумнівів про симпатії самого автора до головного героя …», він створює «антиімперське, антианафемське «трактування образу гетьмана».[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Надія Левчик, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Повернення з небуття. / / Старицький М. П. Молодість Мазепи.-Український центр духовної культури. 1997. — С. 3-12.
  2. Надія Левчик, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Повернення з небуття. / / Старицький М. П. Молодість Мазепи.-Український центр духовної культури. 1997. — С. 3.
  3. Надія Левчик, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Повернення з небуття. / / Старицький М. П. Молодість Мазепи.-Український центр духовної культури. 1997. — С. 4.
  4. а б Володимир Поліщук. Іван Мазепа: версія Михайла Старицького. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 29 липня 2011.
  5. Поліщук В. Іван Мазепа: версія Михайла Старицького

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]