Монгольсько-булгарська битва (1223/1224)
| Монголо-булгарська Битва 1223/1224 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Монгольська імперія | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Ільгам(?) | Субедей Джебе | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Невідомо. | Невідомо. | ||||||
| Втрати | |||||||
| 1) Невідомо. | 1) Важкі(?) | ||||||
Монголо-булгарська Битва, Битва на річці Самара — Бій між татаро-монгольськими ордами Субедея та Джебе і булгарським військом (Імовірно, під командуванням Ільгама.) що відбувся у 1223/1224 році (кінець 620 року Хіджри). Труднощі в датуванні битви пов'язані з тим, що літописець, який залишив звістки про нього, використовував мусульманський календар. У Битві монголи зазнали поразки та на декілька років покинули терени Європи.
Передумови[ред. | ред. код]
Розбивши об'єднане військо руських князівств на Калці, Субедей вирішив перевірити північні кордони імперії. Булгари довідалися про це і влаштували засідки.
Битва[ред. | ред. код]
Арабський літописець Ібн аль-Асир, що іменував війська Джебе і Субедея «Західними татарами», так описує події:
(Західні татари) попрямували в Булгар в кінці 620 року. Коли жителі Булгара почули про їх наближення до них, вони в декількох місцях влаштували їм засідки, виступили проти них (Татар), зустрілися з ними і, заманювали їх до тих пір, поки вони зайшли за місце засідок, напали на них з тилу, так що вони (Татари) залишилися в середині; поял їх меч з усіх боків, перебито їх безліч і вціліли з них лише деякі. Кажуть, що їх було до 4000 чоловік. Вирушили вони (звідти) в Саксин, повертаючись до свого царя Чингізхана, і звільнилася від них земля кипчаків; хто з них врятувався, той повернувся в свою землю.
Альтернативних джерел про битву немає (За винятком устних народних переказів.).
Сучасна точка зору[ред. | ред. код]
Чисельність вцілілих татаро-монгол у 4000 людей пояснюється двома основними причинами: Серйозними втратами монголів на Калці та добре організованою розвідкою і тактичною виучкою булгар. Фактично, проти монголів була застосована їх же улюблена тактика — удаваний відступ з подальшим ударом засадних загонів.
Тим не менш, втрати викликають багато суперечок з цього приводу. Доходить до твердження, що булгари вигадали ці події. Воно ґрунтується на пізнішій перемозі армії Джебе і Субедея над східними половцями (кипчаками), яку вони не змогли б отримати при такій низькій чисельності воїнів.
Джерела[ред. | ред. код]
1. З літопису Ібн аль-Асира // Збірник материіалів, що відносяться до історії Золотої Орди / Пер. В. Г. Тизенгаузена. — СПб.: Типография Императорской Академии Наук, 1884. — Т. 1: Извлечения из сочинений арабских. — С. 27-28.
2. John Chambers, The Devil's Horsemen: The Mongol Invasion of Europe, Atheneum, 1979. p. 17-30