Монжоло
Монжо́ло (порт. monjolo) — примітивний гідравлічний механізм, призначений для обробки і розмелювання зерна в ступі. Зокрема, застосовується для лущення і розмелу сушених бобів, з метою приготування грубого борошна[1]. Традиційно використовується в Бразилії, де впроваджений португальцями в колоніальний період[2].
Складається з дерев'яної хитної балки, закріпленої на сохах. На важчому кінці закріплений товкач, на легшому — корито, куди падає вода з лотоків. Коли вода наповнює корито, легше плече важеля тягне донизу і підіймає товкач, після чого корито нахиляється і спорожнюється, викликаючи падіння важчого плеча з товкачем у ступу.
Є одним з видів водяного двигуна поряд з водяним колесом, але на відміну нього від працює не безперервно, а короткими циклами («підйом-опускання»).
Поширене серед сільського населення в районах, розташованих поблизу річок. Вважається одним з найкорисніших пристроїв в умовах багатокультурних посаджень[3].
Пристрої, що працюють за тим же принципом, колись використовувалися в Європі (нім. Gnepfe, Wasseranke)[4], відомі вони і на Далекому Сході.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ A História do Uso da Água no Brasil: Do descobrimento ao Século XX, um projeto da Agência Nacional de Águas, 2007 [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Monjolo Equipamento rústico para moagem de grãos custa 200 reais, economiza energia, funciona bem e tem vida longa por Gustavo Laredo — Revista Globo Rural [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ O Monjolo e o Pilão por Angelo João Zucconi, editor do projeto TerraBrasileira.net. Архів оригіналу за 18 лютого 2008. Процитовано 29 квітня 2017. (порт.)
- ↑ Deutsches Museum: Modell einer Schweizer Gnepfe (Wasseranke), um 1800 [Архівовано 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)