Морозовський Ной Самуїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ной Самуїлович Морозовський
Народився 5 липня 1892(1892-07-05)
Олександрія
Помер 1953(1953)
Національність єврей
Alma mater КНУ
Галузь фтизіатрія
Науковий ступінь доктор медичних наук

Ной Самуїлович Морозовський (5 липня 1892, Олександрія — 1953) — український лікар-фтизіатр.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ной Морозовський навчався в Олександрійській гімназії. У 1911—1913 був членом просвітницького гуртка, створеного Дмитром Чижевським; пізніше одружився з його сестрою.

Навчався у Петербурзькому психоневрологічному інституті, 1919 року перевівся на 5-й курс медичного факультету Київського університету.

З 1920 по 1925 Ной Морозовський завідував у Наркоматі охорони здоров'я підвідділом загальної та спеціальної медичної допомоги, очолював секцію боротьби з туберкульозом. З 1925 — завідувач відділу соціальної патології і профілактики Харківського туберкульозного інституту. Під керівництвом Ноя Морозовського було створено цілісну науково-обґрунтовану систему протитуберкульозної служби України. З 1932 — професор Київського туберкульозного інституту, з 1939 до 1946 — директор цього закладу.

З 1944 по 1949 — головний фтизіатр Міністерства охорони здоров'я УРСР.

Автор 110 наукових праць, підготував 10 кандидатів медичних наук.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

19 лютого 2016 на честь Ноя Морозовського в його рідному місті Олександрії було названо провулок в місцевості Перемога, поруч з міським протитуберкульозним диспансером[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перейменування в Олександрії. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 5 березня 2016.

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]