Мотор-редуктор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мотор-редуктори з різними типами передач
Дисковий затвор з приводом від мотор-редуктора

Мото́р-реду́ктор (від лат. motor — той, що рухає і лат. reductor — той що відтворює рух) — агрегат, у вигляді суміщених в одному блоці електродвигуна і редуктора поєднаних у спільний механізм безпосередньо або за допомогою муфти[1]. Таке виконання дозволяє добитися більшої точності взаємного розташування валів редуктора і електродвигуна та зменшення кількості деталей.

Класифікація[ред. | ред. код]

Як правило однієї ступені буває недостатньо для досягнення необхідного діапазону передатних чисел мотор-редукторів, тому широке застосування знайшли дво- і триступінчасті мотор-редуктори. Не рідкістю, також, є чотири- та п'ятиступінчасті мотор-редуктори.

Залежно від типу використовуваної передачі в останній ступені, виділяють:

Серійно випускаються мотор-редуктори:

  • циліндричні двоступінчасті співвісні типу МЦ2С (крутний момент на тихохідному валу М = 125…1000 Н·м, частота обертання тихохідного вала n = 28…180 об/хв);
  • планетарно-зубчасті, двоступінчасті типу МП32 (М = 125…1000 Н·м, n = 18…90 об/хв);
  • хвильові горизонтальні типу МВ3 (М = 90…1000 Н·м, n = 5,8…18 об/хв).

Переваги[ред. | ред. код]

Як елемент електроприводу, широко застосовується у всіх галузях промисловості. Його переваги

  • високий ККД;
  • простота обслуговування;
  • компактність;
  • спрощений монтаж.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 2329-93 Редуктори та мотор-редуктори зубчасті. Терміни та визначення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.
  • Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник. — Вид. 2-ге .-К.: Кондор, 2004. -584 с. — ISBN 966-7982-22-X
  • ДСТУ 2279-93 Мотор-редуктори зубчасті. Загальні технічні умови.