Чеслав Мюллер
(Перенаправлено з Мюллер Чеслав)
| Чеслав Мюллер | |
|---|---|
| Народження | 1885 |
| Країна (підданство) |
.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Нагороди |
 |
 Чеслав Мюллер у Вікісховищі | |
.jpg)
.jpg)
Чеслав Мюллер (Czesław Müller; Львів, 1885 — ?) — архітектор. Працював у Львові у міжвоєнний період.
Народився 1885 року у Львові.[1] 1911 року здав екзамен у Намісництві на право ведення будівельних робіт.[2] Ад'юнкт будівництва львівської Дирекції публічних робіт.[3] Уповноважений будівничий.[4] 1938 року відзначений Срібним Хрестом Заслуги.[5] Мешкав у Львові у власній віллі на вулиці Чвартаків, 6 (тепер вулиця Квітнева).[4][6]
- Роботи
- Перебудова казарм на вулиці Некрасова, 33, 35 у Львові для потреб Львівського університету (1922—1923).[3]
- Добудова споруди актового залу для монастирського комплексу Святого Серця у Львові (1925).[7]
- Власна вілла на вулиці Квітневій, 6 у Львові (1925).[6]
- Гуртожиток студентів Львівського університету на вулиці Солодовій у дворі будинку № 10 (1925-1927, співавтор Олександр Каплонський).[8]
- Жіночий гуртожиток Львівського університету на вулиці Студентській, 2. Первинний проект Рудольфа Індруха і Олександра Каплонського від 1925 року.[9] Мюллер продовжив будівництво спільно з Каплонським після смерті Індруха. Перше крило завершено 1927 року, друге — протягом 1929—1930.[10]
- Дерев'яний санаторій на 24 місця в Микуличині (1926—1929, співавтор Олександр Каплонський).[11]
- Мюллерові міг належати один з нереалізованих проектів розбудови монастиря змартвихвстанців на вулиці Пекарській у Львові, надісланих на конкурс 1931 року.[12]
- Нова каплиця при монастирі святого Йосипа на вулиці Лисенка, 47—49 у Львові. Проект 1931 року обраний серед кількох альтернативних (інших авторів). Реалізований у дещо зміненому вигляді до 1933 року. Співавтор Калікст Кшижановський.[13]
- Перебудова гуртожитку Львівського університету на вулиці Некрасова у Львові (співавтор Олександр Каплонський).[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dwunaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1903/1904. — Lwów, 1904. — S. 22.
- ↑ Dziewiętnaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1910/1911. — Lwów, 1911. — S. 44.
- ↑ а б Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny. — Lwów, 1932. — S. 42; Z Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie // Słowo Polskie. — 24 lutego 1922. — № 47. — S. 6.
- ↑ а б Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 29.
- ↑ Odznaczenia // Gazeta Lwowska. — 16 listopada 1938. — № 260. — S. 2.
- ↑ а б Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3—4 (147—148). — С. 24.
- ↑ Brzezina K. Klasztor i Zakład Naukowo-Wychowawczy SS. Najświętszego Serca Jezusa z kaplicą p. w. Najświętszych Serc Jezusa i Marii // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 35. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
- ↑ Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1925. — S. 79—81; Srawozdanie komisji Senatu akademickiego Uniwersytetu Jana Kazimierza dla spraw młodzieży 1925/26. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1928. — S. 12.
- ↑ Kronika Uniwersytetu… — S. 82—83.
- ↑ Bogucka A. Nieznany list Elizy Orzeszkowej // Wiadomości. — Londyn, Styczeń 1981. — № 1 (814). — S. 14.
- ↑ Kronika Uniwersytetu… — S. 89; Srawozdanie komisji… — S. 25—27; Dom zdrowia lwowskich szkół akademickich w Mikuliczynie // Tygodnik Ilustrowany. — 5 stycznia 1929. — № 1 (3604). — S. 14.
- ↑ Betlej A. Kościół p. w. Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa oraz klasztor, seminarium i «Internat Ruski» ks. Zmartwychwstańców // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 107, 116. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
- ↑ Betlej A. Klasztor i Zakład SS. Św. Józefa // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 118—119, 123. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
- ↑ Kronika Uniwersytetu… — S. 78.
