Мєк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мєк
Версії
Герб Мєк за версією Юліуша Островського
Деталі

Мєк (пол. Męk) — шляхетський герб.

Опис герба[ред. | ред. код]

Опис герба з використанням класичних принципів блазонування:

Лицар в латах з алебардою в червоному полі.



Клейнож — лицар в латах з алебардою. Намет — червоний, підбитий сріблом.

Опис герба із Herbarz Каспера Несецького:

Powinien być mąż zbrojny stojący, w lewej ręce włócznią prosto żeleźcem do góry obróconą, a dołu aż tykającą, trzymający, prawą pod bok się podpierający, twarz u niego pełna, to jest obie oczy widać, na hełmie takiż mąż.[1]

Опис Юліуша Островського :

W polu srebrnem, mąż zbrojny z halabardą . Nad hełmem w koronie pół takiegoż męża.

Історичні згадки[ред. | ред. код]

Несецький згадує, що бачив цей герб і що його вживав Мєк, депутат Литовського суду (1679). Юліуш Островський у «Księdze herbowej rodów polskich» припустив, що герб Мєк має швейцарське походження. Практично однаковий герб за словами геральдистаРітстапа використовувала родина Меч із Базеля[2].

Геральдичний рід[ред. | ред. код]

Згідно з найдавнішими історичними записами, цей герб, як власний герб вживає лише одна геральдична родина: Мєк.

Тадеуш Гайль згадує цей герб із іменами Мєтковського та Рубінковського.

Сім'я Рубінковських — це родина, яка проживає в Пруссії та Великій Польщі, відома з першої половини 18 століття, з якої Францишек був вилегітимізований у Королівстві Польському у 1843 році з гербом Мєк[3]. Враховуючи той факт, що Мєк був його власним гербом, і той факт, що під час підтвердження шляхетства у російській традиції відбувалися численні підтвердження ненормальності та зловживань, до інформації про належність імені до герба Мєк слід ставитися з невизначеністю.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L. 2007. с. 383. ISBN 978-83-60597-10-1.
  • Каспер Нієцький, польська геральдика, том IX.
  • Іполіт Ступницький, польський травник та список імен людей усіх держав та часів, що виділяються у Польщі: упорядкований в алфавітному порядку на основі Гербієра Нієцького та рукописів, том 2, Львів 1862 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kasper Niesiecki, Herbarz Polski, tom VI, s.370.
  2. Juliusz Karol Ostrowski: Księga herbowa rodów polskich. Warszawa: Główny skład Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897, s.206
  3. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. Т. 15. Gebethner i Wolff. 1931. с. 290.