Міжалельна комплементація

Міжалельна комплементація — тип взаємодії алельних генів, що спостерігається у компаундів (гетерозигота у випадку множинного алелізму — а₁а₂, а₂а₃ тощо) якщо продуктом мутантного гену а слугує поліпептид, який є субодиницею білка-гомомультимера (значно рідше — гетеромультимера). Поєднання у компаунда двох рецесивних алельних генів, кожен з яких кодує мутантний поліпептидний ланцюг, іноді призводить до відтворення ознак дикого типу, бо із двох типів частково ушкоджених субодиниць збирається четвертинний білок із майже нормальними функціями. Якщо збірка четвертинного білка у компаунда здійснюється із таких субодиниць, здатних компенсувати функціональну активність одна одної, то ферментативна активність цього білка принаймні частково буде відновлена. Тому схрещування двох фенотипово однакових мутантів призводить до утворення гібридів F₁ з диким фенотипом:

♀а₁а₁ х ♂а₂а₂ → а₁а₂

мутант       мутант    дикий тип

Міжалельна комплементація дуже нагадує комплементарність, але, на відміну від неї, взаємодіють алельні гени.

Прикладом міжалельної комплементації є успадкування у дріжджів Saccharomyces cerevisiae активності ферменту фосфорибозиламіноімідазолкарбоксилази, що відповідає за один з етапів біосинтезу пуринів.  Мутантні алелі а₁ і а₂ зумовлюють відсутність активності даного ферменту, тому мутантні за одним з алелей особини змушені поглинати екзогенний аденін  і субстрат разом з ними, а останній, накопичуючись у клітинах, зумовлює їх червоний колір. У нормальних форм аа, а також, у мутантних по двом алелям а₁а₂ , зберігається білий колір, оскільки фермент синтезується нормально.