Міжпівкульна асиметрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міжпівкульна асиметрія (дав.-гр. α — «без» і συμμετρια — «співрозмірність») — одна з фундаментальних закономірностей організації мозку не тільки людини, але і тварин. Проявляється не тільки в морфології мозку, але і в міжпівкульній асиметрії психічних процесів.

Міжпівкульна асиметрія психічних процесів — функціональна спеціалізованість півкуль головного мозку: при здійсненні одних психічних функцій домінує ліва півкуля, при інших — права. Понад столітня історія анатомічних, морфофункціональних, біохімічних, нейрофізіологічних і психофізіологічних досліджень асиметрії великих півкуль головного мозку людини свідчить про існування особливого принципу побудови та реалізації таких найважливіших функцій мозку, як сприйняття, увага, пам’ять, мислення і мовлення.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Руководство по функциональной межполушарной асимметрии. — М.: Научный Мир, 2009. — 836 с.
  • Ротенберг В.С., Аршавский В. В. Поисковая активность и адаптация. Глава III. Межполушарная асимметрия и адаптация. Москва, изд.Наука, 1984 г.
  • Beking T, Geuze RH, van Faassen M, et al. Prenatal and pubertal testosterone affect brain lateralization. Psychoneuroendocrinology. 2018 Feb;88:78-91. DOI: 10.1016/j.psyneuen.2017.10.027. PMID: 29195161(англ.)