Міст Шоти Шалікашвілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міст Шоти Шалікашвілі
груз. დიდუბის ხიდი
41°45′11″ пн. ш. 44°46′39″ сх. д. / 41.75312330002777372° пн. ш. 44.77762260002777595° сх. д. / 41.75312330002777372; 44.77762260002777595Координати: 41°45′11″ пн. ш. 44°46′39″ сх. д. / 41.75312330002777372° пн. ш. 44.77762260002777595° сх. д. / 41.75312330002777372; 44.77762260002777595
Країна  Грузія
Розташування Дідубеd

Міст Шоти Шалікашвілі. Карта розташування: Грузія
Міст Шоти Шалікашвілі
Міст Шоти Шалікашвілі
Міст Шоти Шалікашвілі (Грузія)
Мапа
CMNS: Міст Шоти Шалікашвілі у Вікісховищі

Міст Шоти Шалікашвілі (груз. შოთა შალიკაშვილის ხიდი) — автомобільний міст через річку Куру у Тбілісі, Грузія. Сполучає райони Дігомі і Дідубе (район Дідубе-Чугуреті).

Розташування[ред. | ред. код]

Міст розташований у створі проспекту Григола Робакідзе. На лівому березі розташовані автовокзал, залізнична станція і станція метро.

Вище за течією розташований міст Мінделі, нижче — міст Вахушті Багратіоні.

Назва[ред. | ред. код]

Спочатку міст називався мостом Дідубе або Дідубійським мостом (груз. დიდუბის ხიდი), за назвою району[1]. Сучасну назву присвоєно мосту в 1990 році, на честь заслуженого інженера, почесного будівельника Шоти Шалікашвілі[2] .

Історія[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Будівництво моста, 1953 рік

Міст побудовано в 1953—1954 роках на місці поромної переправи. Проєкт розробив інженер М. Дідідзе і архітектор А. Курдіані[ru][3][1]. Міст проєктувався як парадний в'їзд у місто з боку Воєнно-Грузинської дороги[4].

Конструкція[ред. | ред. код]

Міст Дідубе

Міст двопрогінний залізобетонний арковий. Русло річки перекрито 72-метровою аркою, на правому березі облаштовано шляхопровід з прольотом 19 м. Міст підкреслено монументальний. В оформленні мосту використано багато декоративних елементів: лита решітка, різьблені кам'яні деталі, кронштейни, розетки тощо. Фасади мосту облицьовано жовтим болніським туфом і сірим сіанським гранітом[3]. Над опорою, що розділяє прольоти моста, встановлено колони з туфу[4].

Міст призначений для руху автотранспорту і пішоходів. Проїзна частина має 6 смуг для руху автотранспорту. Покриття проїзної частини і тротуарів — асфальтобетон. Перилове огородження художнього лиття чавунне, завершується на підвалинах кам'яним парапетом. При в'їзді на міст з боку правого берега встановлено колони з туфу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Джанберидзе Н. Ш., Кинцурашвили С. Архитектура Советской Грузии : [Альбом]. — М. : Госстройиздат, 1958. — С. 14.
  2. Шота Шаликашвили //Парламентская библиотека Грузии [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.](груз.)
  3. а б Тбилиси, 1969, с. 123.
  4. а б Архитектурный ансамбль мостов Тбилиси, 1975, с. 71.

Література[ред. | ред. код]

  • Архитектура Тбилиси / Квирквелия Т. Р. — М.: Стройиздат, 1984. — 311 с. — 17 500 экз.
  • Квирквелия Т. Р. Старотбилисские названия. — Тб. : Сабчота Сакартвело, 1985. — С. 31. (груз.)
  • Квирквелия Т. Р. Тбилиси. — М. : Издательство литературы по строительству, 1969. — С. 123. — (Города СССР)
  • Пунин А. Л. Архитектурный ансамбль мостов Тбилиси // Сборник трудов ЛИСИ «Исследование экономичности и долговечности мостовых сооружений». — Л., 1975. — № 96 (24 березня). — С. 63—78.