Місюра Вадим Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місюра Вадим Ярославович
НДУ Місюра Вадим Ярославович.jpg
Народився 23 вересня 1962(1962-09-23) (59 років)
Львів
Діяльність політик
Alma mater

Український поліграфічний інститут ім. І.Федорова

Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого
Членство Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Партія СПУ
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
[3]
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Верховної Ради України
Народний депутат України
III скликання
За правду, за народ, за Україну 12 травня 1998 14 травня 2002
Народний депутат України
IV скликання
СДПУ(О) 7 липня 2005 25 травня 2006

Місюра Вадим Ярославович (нар. 23 вересня 1962, Львів) — український політик та громадський діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

1984 року закінчив Український поліграфічний інститут ім. Федорова (інженерно-економічний факультет, спеціалізація «журналістика»). За фахом — редактор наукової, технічної і інформаційної літератури.

1984-89 — інструктор заввідділу у Львівському міськкомі ЛКСМУ, другий секретар Ленінського райкому ЛКСМУ Львова.

З кінця 1980-х — у бізнесі. 1989—1993 — старший експерт фірми «ЕЛПО-Електрон», керівником МП «Інфомасо», 1993—1996 — керував відділом імпорту та маркетингу, був заступником директора ЗТФ «ЛОРТА-Імпекс», 1996—1997 — комерційний директор ВКФ «Комтекс».

Згодом повернувся до політики — став членом Соціалістичної партії України. Очолив Соціалістичний конгрес молоді. З 1997 - консультант у Секретаріаті ВРУ.

1998 — обраний до ВРУ за партійним списком блоку СПУ і Селянської партії (№ 26 в списку). Очолив підкомітет з питань молодіжної політики парламентського комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (з серпня 1998). Заступник голови УНКМО з міжнародних питань. Увійшов до політвиконкому політради СПУ.

Брав активну участь в акції «Україна без Кучми». Представляв Громадянський комітет захисту Конституції на переговорах з представниками влади у лютому 2001 р.

У січні 2002 року вийшов з лав СПУ. Згодом перейшов до фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). На підтримку соціал-демократів висловився і очолюваний Місюрою Соціалістичний конгрес молоді.

2003 року закінчив Національну юридичну академію ім. Мудрого в Харкові. За фахом — юрист.

На виборах до Верховної Ради 2002 Вадим Місюра балотувався за списком СДПУ(О) як безпартійний (№ 30 в списку). Після виборів отримав партквиток. У березні 2003 р. обраний до політбюро партії, очолив Київську міську організацію СДПУ(О), до того нею керував Григорій Суркіс. З квітня 2005 р. до серпня 2007 року був заступником голови СДПУ(О).

У серпні 2005 р. став народним депутатом (замість померлого у червні 2005 р. Ігора Плужнікова). У Верховній Раді увійшов до комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи.

На виборах 2006 року балотувався за списком опозиційного блоку «НЕ ТАК!» (№ 33 в списку), але той не подолав 3-відсотковий бар'єр.

У 2007 здобув науковий ступінь кандидата наук з державного управління.

2007—2012 — керівник служби президента Федерації футболу України. З вересня 2012 — віце-президент Федерації футболу Києва, Президент Футбольної асоціації студентів Києва (обраний 2013), Віце-президент Всеукраїнської футбольної асоціації студентів (обраний 2016), Віце-президент Всеукраїнської спортивної студентської спілки України (обраний 2017).

2014—2015 — радник Міністра фінансів України.

2015—2021 —директор зі зв'язків з громадськістю букмекера «Parimatch»[4]. У 2017 р. обраний генеральним директор Всеукраїнсього Союзу розвитку букмекерства.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]