Суркіс Григорій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суркіс Григорій Михайлович
Hryhoriy Surkis.jpg
Народився 4 вересня 1949(1949-09-04) (69 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання
Діяльність політик, підприємець
Alma mater "Національний університет харчових технологій" (НУХТ)
Партія Соціал-демократична партія України (об'єднана)
У шлюбі з Катерина
Діти

Донька Світлана

Син В'ячеслав
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» III ступеня орден «За заслуги» І ступеня
орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня орден князя Ярослава Мудрого III ступеня
Україна Народний депутат України
3-го скликання
СДПУ(о) 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
СДПУ(о) 14 травня 2002 25 травня 2006

Григо́рій Михайлович Су́ркіс (нар. 4 вересня 1949, Одеса) — український футбольний функціонер, підприємець і політик. Віце-президент УЄФА з 24 травня 2013 року. Президент Федерації футболу України (ФФУ) до вересня 2012 року, зараз — почесний президент ФФУ.

Родина[ред. | ред. код]

Народився 4 вересня 1949 року в Одесі. Батько — Михайло Давидович, військовий лікар. Мати — Римма Яківна, працівник торгівлі. Брат — Ігор Михайлович Суркіс, президент ФК «Динамо» Київ.

Освіта та кар'єра[ред. | ред. код]

Освіта вища, в 1972 році закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості за фахом «Машини і апарати харчових виробництв», кваліфікація — інженер-механік.

У 1972—1974 роках: старший інженер контори технічного постачання Главплодвинпрому УРСР.

1974—1975: майстер РСУ-1 тресту «Укррембудматеріали» (Харків).

1975—1988: виконроб, начальник постачання, заступник начальника РБУ № 3, головний інженер, начальник управління виробничо-технологічної комплектації тресту «Київжитлорембудмонтаж» Київського міськжилуправління.

1988—1991: головний інженер, начальник управління виробничо-технологічної комплектації, заступник начальника виробничого житлово-ремонтного об'єднання Київського міськвиконкому.

1991—1993: генеральний директор СП «Динамо-Атлантик», начальник управління комплектації Київського міськвиконкому.

1993—1998: президент Українського промислово-фінансового концерну «Славутич».

Український футбол / спорт[ред. | ред. код]

1993—1998: президент ФК «Динамо» Київ.

1998—2002: почесний президент ФК «Динамо» Київ.

1996—2000: президент Професіональної футбольної ліги України, віце-президент Федерації футболу України.

З 1997: посол від України в Єврокомісії з питань спорту, толерантності та Чесної Гри.

1998—2006: перший заступник Парламентського комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту.

З 1998: член Національного олімпійського комітету України.

2000—2012: президент Федерації футболу України.

З 2006: віце-президент Національного олімпійського комітету України.

З 2012: почесний президент Федерації футболу України.

УЄФА/ФІФА[ред. | ред. код]

2000—2012: член Комітету національних асоціацій ФІФА.

2002—2004: член Комітету УЄФА з професіонального футболу.

2004—2007: кооптований член Виконкому УЄФА, член Робочої групи з футбольному розвитку.

З 2007: член Виконкому УЄФА.

2007—2009: голова Комітету УЄФА з футзалу і пляжного футболу.

2007—2013: заступник голови Комітету УЄФА зі стадіонів та безпеки.

2009—2011: голова Комітету УЄФА з дитячо-юнацького та аматорського футболу, заступник голови Комітету УЄФА з жіночого футболу.

2011—2013: голова Комітету УЄФА зі змагань для збірних.

2013—2015: заступник голови Комітету УЄФА з маркетингових консультацій.

2013—2015: голова Комітету УЄФА зі стадіонів та безпеки.

2013—2016: член Оргкомітету з организації Клубного чемпіонату світу ФІФА

2015—2017: голова Комітету УЄФА з маркетингових консультацій.

Нинішні посади в УЄФА[ред. | ред. код]

Віце-президент (був обраний 24 травня 2013 року на Виконкомі в Лондоні, переобраний 30 червня 2015 року на Виконкомі в Празі і 5 квітня 2017 року на 41-му черговому Конгресі УЄФА в Гельсінкі).

Член Виконавчого комітету (віце-президент: відносини з національними асоціаціями).

Член Ради UEFA Events SA

Голова Комітету з національних асоціацій.

Заступник голови Комітету з дитячо-юнацького та аматорського футболу.

Представник Виконкому в Стратегічній раді з професіонального футболу.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

1998—2006: народний депутат України III і IV скликань, член фракції СДПУ (о). Довгий час входив у керівні органи партії.

Нагороди та регалії[ред. | ред. код]

  • Орден Української Православної церкви «Орден святого рівноапостольного князя Володимира» I ст. (2006)
  • Кавалер Почесної нагороди Республіки Італія «Орден Командора».
  • Пеша незалежна українська премія «Прометей-престиж» і титул «Людина року» в 1996—1999 гг.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Гордимся сыном…» // Официальный клубный журнал «Динамо» Киев. — 2008. — № 6 (41) грудень 2008. (рос.)
Попередник:
Посада запроваджена
Президент Професіональної футбольної ліги України
1996–2000
Наступник:
Равіль Сафіуллін


Попередник:
Валерій Пустовойтенко
3-й Президент Федерації футболу України
16 серпня 2000 - 2 вересня 2012
Наступник:
Коньков Анатолій Дмитрович