Суркіс Григорій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суркіс Григорій Михайлович
Суркіс Григорій Михайлович

Час на посаді:
16 серпня 2000 — 2 вересня 2012
ПопередникПустовойтенко Валерій Павлович
НаступникКоньков Анатолій Дмитрович

Народився4 вересня 1949(1949-09-04) (69 років)
Одеса
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьєврей[1]
Політична партіяСДПУ(о)
ДружинаКатерина[джерело?]
ДітиСвітлана (1972), В'ячеслав (2006)[джерело?]
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
3-го скликання
СДПУ(о) 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
СДПУ(о) 14 травня 2002 25 травня 2006

Григо́рій Михайлович (Рахмільович)[2] Су́ркіс (нар. 4 вересня 1949, Одеса) — український футбольний функціонер, підприємець і політик. Віце-президент УЄФА з 24 травня 2013 року по 7 лютого 2019 року. Зараз — почесний член УЄФА. Президент Федерації футболу України у 2000—2012 роках, зараз — її почесний президент. Народний депутат України III і IV скликань (1998—2006), входив до фракції СДПУ (о). Брат Ігоря Суркіса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 4 вересня 1949 року в Одесі в єврейській родині. Батько — Михайло (Рахміль) Давидович[3], військовий лікар. Мати — Римма Яківна, працівник торгівлі, її батько (дід Григорія) — Ян Петрович Горінштейн, футбольний коментатор і почесний член Федерації футболу СРСР[4]. Брат — Ігор Михайлович Суркіс, президент ФК «Динамо» Київ.

Освіта та кар'єра[ред. | ред. код]

Освіта вища, 1972 року закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості за фахом «Машини і апарати харчових виробництв», кваліфікація — інженер-механік.

У 1972—1974 роках: старший інженер контори технічного постачання Главплодвинпрому УРСР.

1974—1975: майстер РСУ-1 тресту «Укррембудматеріали» (Харків).

1975—1988: виконроб, начальник постачання, заступник начальника РБУ № 3, головний інженер, начальник управління виробничо-технологічної комплектації тресту «Київжитлорембудмонтаж» Київського міськжилуправління.

1988—1991: головний інженер, начальник управління виробничо-технологічної комплектації, заступник начальника виробничого житлово-ремонтного об'єднання Київського міськвиконкому.

1991—1993: генеральний директор СП «Динамо-Атлантик», начальник управління комплектації Київського міськвиконкому.

1993—1998: президент Українського промислово-фінансового концерну «Славутич» (75% належало офшорній «Newport Management» Віктора Медведчука).

Бізнес-партнер Віктора Медведчука, чия компанія «Newport Management» (Британські Віргінські острови) платила робила виплати футболістам «Динамо» щонайменше з 2003 року[5]. За підрахунками Espreso.tv, наприклад, за 2013-2015 рр. ФК «Динамо» могло ухилитись від сплати податків на $30 млн[6].

Політика[ред. | ред. код]

1998—2006: народний депутат України III і IV скликань, член фракції СДПУ (о). Довгий час входив у керівні органи партії.

Член партії СДПУ(о) з 1995 року. У 1996—1998 рр. — член Центральної Ради, а з 1998 р. — Політради СДПУ(о). Заступник Голови СДПУ(о) з жовтня 1998 року, член Політбюро (до 1998 р. — Правління) СДПУ(о) з грудня 1996 року. Секретар Київського міськкому СДПУ(о) у 19972003 роках. Делегат ХІ—XVIII з'їздів партії.

Член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (вересень 1998 — грудень 1999); заступник голови ради Міжнародної фундації українського літопису (з липня 1998).

Народний депутат України ІІІ та IV скликання. Заступник голови Комітету, член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Верховної Ради України. Уповноважений представник фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України (1998—2002 років).

Український спорт[ред. | ред. код]

1993—1998: президент ФК «Динамо» Київ.

1998—2002: почесний президент ФК «Динамо» Київ. У 2002 році передав право власності клуба брату Ігорю.

1996—2000: президент Професіональної футбольної ліги України, віце-президент Федерації футболу України.

З 1997: посол від України в Єврокомісії з питань спорту, толерантності та Чесної Гри.

1998—2006: перший заступник Парламентського комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту.

З 1998: член Національного олімпійського комітету України.

2000—2012: президент Федерації футболу України.

З 2006: віце-президент Національного олімпійського комітету України.

Із 2012: почесний президент Федерації футболу України.

УЄФА/ФІФА[ред. | ред. код]

2000—2012: член Комітету національних асоціацій ФІФА.

2002—2004: член Комітету УЄФА з професіонального футболу.

2004—2007: кооптований член Виконкому УЄФА (без права голосу), член Робочої групи з футбольному розвитку.

2007—2019: член Виконкому УЄФА.

2007—2009: голова Комітету УЄФА з футзалу і пляжного футболу.

2007—2013: заступник голови Комітету УЄФА зі стадіонів та безпеки.

2009—2011: голова Комітету УЄФА з дитячо-юнацького та аматорського футболу, заступник голови Комітету УЄФА з жіночого футболу.

2011—2013: голова Комітету УЄФА зі змагань для збірних.

2013—2015: заступник голови Комітету УЄФА з маркетингових консультацій.

2013—2015: голова Комітету УЄФА зі стадіонів та безпеки.

2013—2016: член Оргкомітету з организації Клубного чемпіонату світу ФІФА

2015—2017: голова Комітету УЄФА з маркетингових консультацій.

2017—2019: член Ради UEFA Events SA

2017—2019: голова Комітету УЄФА з національних асоціацій.

2017—2019: заступник голови Комітету УЄФА з дитячо-юнацького та аматорського футболу.

2013—2019: представник Виконкому УЄФА в Стратегічній раді УЄФА з професіонального футболу.

2013—2019: віце-президент УЄФА.

Із 2019: почесний член УЄФА.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михаил Суркис: «Я хотел двенадцать детей, но эти двое отработали каждый за шестерых» (dynamo.kiev.ua, 7.9.2009)
  2. https://youcontrol.com.ua/catalog/executives/s/surkis-ihor-rakhmilovych/founder/
  3. http://www.fcdynamo.kiev.ua/allnews/news/rakhmil_surkis_gorzhus_synovyami/
  4. http://sobytiya.net.ua/archive,date-2008_11_24,article-igor_syrkis_sidya_na_trenerskoiy_s/article.html
  5. https://pep.org.ua/media/documents/рішення-Newport-Динамо_G4UpQDE.pdf
  6. Центр протидії корупції: NEWPORT MANAGEMENT LTD.
  7. Указ Президента України № 703/2014 від З вересня 2014 року «Про нагородження Г.Суркіса орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 6 вересень 2014. Процитовано 4 вересень 2014. 
  8. Порошенко нагородив Григорія Суркіса орденом Ярослава Мудрого за розвиток українського футболу // РБК Україна, 04.09.2014
  9. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
  11. СУРКІС Григорій Михайлович // Копія сторінки сайту ФФУ станом на 25 серпня 2012 року у кеші Google. Архів оригіналу за 22 грудень 2012. Процитовано 22 грудень 2012. 
  12. Суркис Григорий Михайлович // Ліга. Досье(рос.)
  13. Указ Президента України № 919/98 від 22 серпня 1998 року «Про відзначення нагородами України»
  14. http://www.gazzettaufficiale.it/atto/serie_generale/caricaDettaglioAtto/originario;jsessionid=Qz+Ab1sr26g7WINgrZuD2Q__.ntc-as3-guri2a?atto.dataPubblicazioneGazzetta=1997-09-17&atto.codiceRedazionale=097A6536&elenco30giorni=false
  15. Указ Президента України № 753/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Гордимся сыном…» // Официальный клубный журнал «Динамо» Киев. — 2008. — № 6 (41) грудень 2008. (рос.)
Попередник:
Посада запроваджена
Президент Професіональної футбольної ліги України
1996–2000
Наступник:
Равіль Сафіуллін


Попередник:
Валерій Пустовойтенко
3-й Президент Федерації футболу України
16 серпня 2000 - 2 вересня 2012
Наступник:
Коньков Анатолій Дмитрович