Мішель Константен
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2024) |
| Мішель Константен | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Michel Constantin | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Constantin Hokhloff[1] | |||
| Народився | 13 липня 1924[2][3][…] XV округ Парижа, Париж, Франція[1] | |||
| Помер | 28 серпня 2003[1] (79 років) Драгіньян[1] | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Діяльність | волейболіст, журналіст, кіноактор, сценарист, телеактор | |||
| Роки діяльності | з 1956 | |||
| IMDb | nm0176039 | |||
|
| ||||
Мішель Константен (1924—2003) — актор мистецтва театру й кіно, громадянин Франції.
Батьки були вихідцями з Європи. Народився у 20-му столітті десь біля Парижу. На стезю кінематографа ступив не одразу, далеко не одразу — грав на професійному рівні у волейбол та діяв на заводі фірми «Рено». Став популярним, зігравши роль в бойовику «Діра» (1960) режисера Жака Бекера.
Експлуатував образ «чоловіка зі сталі».
Серед глядачів УРСР здобув популярність після виходу картини «Жив-був поліціянт» (1972) режисера Жоржа Лотнера; в цьому детективі партнеркою виступила іменита Мірей Дарк.
Помер після тривалої хвороби 21 століття.
| Рік | Порядковий номер | Назва картини |
|---|---|---|
| 1956 | 1 | Мадемуазель Стриптиз |
| 1960 | 2 | Діра |
| 1961 | 3 | Помста марсельця |
| 1963 | 4 | Мегре та гангстери |
| 1965 | 5 | Лісоруби |
| 1966 | 6 | Друге дихання |
| 1966 | 7 | Ми не будемо сваритися |
| 1967 | 8 | А завтра нас кине в саме пекло |
| 1967 | 9 | Закон виживання |
| 1969 | 10 | Наречена пірата |
| 1969 | 11 | Південна зірка |
| 1970 | 12 | Охоронець моральності |
| 1970 | 13 | Місто насильства |
| 1970 | 14 | За шкіркою Торпедо |
| 1970 | 15 | Останнє відоме місто мешкання |
| 1970 | 16 | Нехай цей вальс продовжує звучати |
| 1970 | 17 | Холодний піт |
| 1971 | 18 | Левова частка |
| 1972 | 19 | Вожаки |
| 1972 | 20 | Жив-був поліціянт |
| 1972 | 21 | Марсельский клан |
| 1972 | 22 | Людина померла |
| 1973 | 23 | Дипломатичний багаж |
| 1975 | 24 | По той бік страху |
| 1975 | 25 | Травля |
| 1975 | 26 | У савана кишень немає |
| 1977 | 27 | Хрест пустелі Сахара |
| 1978 | 28 | Безславні виродки |
| 1978 | 29 | Це тильт |
| 1978 | 30 | Потомний кишеньковий злодюжка |
| 1981 | 31 | Знак «Фуракс» |
| 1982 | 32 | Стрільби |
| 1984 | 33 | Авантюристи |
| 1984 | 34 | Нічна варта |
| 1985 | 35 | Кулачна бійка |
| 1985 | 36 | Телефон завжди телефонує двічі |
| 1994 | 37 | Паризька мелодія |
1973 року видав книгу мемуарів «Мій великий рот» або «Мої великі вуста» (фр. Ma grande gueule).
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #128465255 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
|
