Навратин
Наврятин (Навретин, пол. Nawratyn) — колишнє село у Володимир-Волинському районі, розташоване за 13 кілометрів від Володимира, між селами Житані та Селець, юридично — вул. Наврятинська села Житані.
Перша писемна згадка про село Навретин походить з 1555 року, тоді Олександр Федорович Чорторийський записує село своїй новій дружині Магдалині (Йованівні) Бранкович (Деспотівні), вдові Івана Вишневецького різноманітне майно, зокрема Навретин[1]:
[…] понял собε малжонку кнεгиню Ивановую Вишънивεцкую, кнεгиню Макгдалεну Дεспотовну; […] даю, дарую и записую εи, малжонцε моεи кнεгини Макгдалεнε Дεспотовнε […] дворεцъ Бубнов и сεла боярскиε, которыε к тому замку прислухают: Заболотци, Ракулин, Сεрдятичи, Наврятин […]
1583 року село належало до Литовського ключа княгині Софії Юріївни Ходкевич, дружини Михайла Чорторийського, яка платила від Навретина за 4 дим. і 2 город. В часи Російської імперії належало до Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Наприкінці ХІХ століття в селі було 30 дворів і 150 жителів.[2] У 1905 році в селі було 25 дворів і 157 жителів.[3]
У часи Другої Речі Посполитої село простягалося аж до села Хмелівка. У радянські часив селі діяла городня бригада, проте не було дитсадка, школи, клубу та магазину, що спричинило відтік населення з села. Станом на 2021 рік у селі 25 хат, з яких 13 порожні, 4 використовуються як дачі, а в ще 4 живуть одинокі люди, всього ж зареєстровано 25 мешканців.[4][5]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Ч. 8, т. 4 : Акты о землевладении в Юго-Западной России XV—XVIII вв. — 1907. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ alekbiyanov (5 березня 2021). Від великого та гомінкого Наврятина залишилося всього 12 хатин. mistovechirne.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Село Наврятин на межі зникнення. Zemliak (укр.). 18 грудня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.