Навратин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наврятин (Навретин, пол. Nawratyn) — колишнє село у Володимир-Волинському районі, розташоване за 13 кілометрів від Володимира, між селами Житані та Селець, юридично — вул. Наврятинська села Житані.

Перша писемна згадка про село Навретин походить з 1555 року, тоді Олександр Федорович Чорторийський записує село своїй новій дружині Магдалині (Йованівні) Бранкович (Деспотівні), вдові Івана Вишневецького різноманітне майно, зокрема Навретин[1]:

[…] понял собε малжонку кнεгиню Ивановую Вишънивεцкую, кнεгиню Макгдалεну Дεспотовну; […] даю, дарую и записую εи, малжонцε моεи кнεгини Макгдалεнε Дεспотовнε […] дворεцъ Бубнов и сεла боярскиε, которыε к тому замку прислухают: Заболотци, Ракулин, Сεрдятичи, Наврятин […]

1583 року село належало до Литовського ключа княгині Софії Юріївни Ходкевич, дружини Михайла Чорторийського, яка платила від Навретина за 4 дим. і 2 город. В часи Російської імперії належало до Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Наприкінці ХІХ століття в селі було 30 дворів і 150 жителів.[2] У 1905 році в селі було 25 дворів і 157 жителів.[3]

У часи Другої Речі Посполитої село простягалося аж до села Хмелівка. У радянські часив селі діяла городня бригада, проте не було дитсадка, школи, клубу та магазину, що спричинило відтік населення з села. Станом на 2021 рік у селі 25 хат, з яких 13 порожні, 4 використовуються як дачі, а в ще 4 живуть одинокі люди, всього ж зареєстровано 25 мешканців.[4][5]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Ч. 8, т. 4 : Акты о землевладении в Юго-Западной России XV—XVIII вв. — 1907.. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 19 січня 2022. 
  4. alekbiyanov (5 березня 2021). Від великого та гомінкого Наврятина залишилося всього 12 хатин. mistovechirne.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  5. Село Наврятин на межі зникнення. Zemliak (укр.). 18 грудня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.