Нагородна монета

Новоробний нагородний червінець Петра I та Івана V. Вручався за кримські походи 1689 року

Нагородна монета — монета, яку вручали як нагороду чи визнання заслуг, у тому числі за військову звитягу. Найбільшого поширення нагородні монети набули у IX—XVII століттях.

Першою на Русі нагородою вважається нагородження воєводи Олександра Поповича золотою гривнею князем Володимиром за перемогу влітку 1000 року над військами половців під проводом Володаря11^{[джерело?]}.

Спочатку, при зародженні нагородної системи, нагорода була за своїм змістом ближчою до поняття «винагорода» (премія).

Вага, проба і метал нагородної монети встановлювався у відповідність до монетної стопи монет грошового обігу (або був крадений ним).

Використовуваний метал:

• золото;
• срібло;
• мідь.

Карбування нагородних золотих монет, що відповідають за ваговим стандартом європейських золотих монет, було розпочато Іваном III у XV столітті11^{[джерело?]}.

У такій формі розвивалася нагородна система. Пізніше нагороди стали мати форму медалей, орденів тощо.

У сучасних умовах монети як нагороди не використовуються11^{[джерело?]}.

Різновид нагородної монети - кліппа.

Джерела

• Довідковий посібник. Монети допетровської Русі. С.-Петербург; Видавництво ЗАТ "Конрос", 2001. - 40 с.
• Фенглер Х. , Гіроу Г., Унгер Ст. Словник нумізмату: Пер. з ним. - М: Радіо і зв'язок, 1982. - 328 с., іл.