Новороб (монета)
Новоробна монета (англ. restrike, нім. Neuschlag/Neuprägung[1]) — монетоподібний знак, викарбуваний за прототипом існуючої монети для колекціонерів-нумізматів. Карбувалися або справжніми, або новоствореними штемпелями на державному монетному дворі пізніше, ніж виготовлялася справжня монета. Іноді для розрізнення новоробу від оригіналу його забезпечують спеціальними мітками.
Термін «новороб» є перекладом слова «новодел» з російської нумізматики. Потім почав використовуватися і в інших сферах колекціонування та мистецтва на позначення копії оригінального виробу, який втрачений або важкодоступний. В англомовній нумізматиці подібне до новороба значення має термін «рестрайк» (англ. restrike, перекарбування).
_-_French_Protectorate_of_Cambodia_-_Scott_Semans_02.png)
Перекарбовані монети виготовляються монетними дворами для святкування особливих подій, віддання шани старим і дуже популярним монетам або для висвітлення важливого моменту в історії монетного двору чи країни. Вони не замінюють справжні монети й не претендують на аналогічну цінність[2].
Новоробом іноді помилково називають підробки та копії, виготовлені в наш час з метою наживи для збуту людям, які погано знаються на нумізматиці. Суттєвою характеристикою новоробної монети є те, що вона випускається монетним двором офіційно і покупців проінформовано, що це не оригінальний виріб[2].
Англомовний термін «рестрайк» вживається також щодо старих монет, на яких були викарбувані позначки, що роблять їх допустимими для обігу. Так робили, наприклад, у Стародавньому Римі. Перекарбування старих монет замість їх переплавлення практикувалося і у Середні віки в Англії[3], Русі[4], Криму[5] та пізніше в інших регіонах[6].
Новороби можна розділити на два типи[7]:
- Новороби, за карбування яких монетний двір намагався досягти максимальної ідентичності оригінальним монетам. До них належать, наприклад, «Гангутський» рубль, викарбуваний у 1927 (оригінальний «Гангутський» рубль карбувався в 1914) — більшість «Гангутських» рублів, що збереглися, є новоробами, але достовірно відрізнити їх від оригінальних монет неможливо[8][9].
- Новороби, при карбуванні яких монетний двір вносив навмисні відмінності у зовнішній вигляд монети, що дозволяють однозначно відрізнити новороб від оригінальної монети. Часто такою відмінністю є вказівка фактичного року карбування. До таких новоробів належить, наприклад, золотий червінець «Сіяч», викарбуваний у 1975—1982.
Новороби, навіть цілком ідентичні оригінальним монетам, оцінюються дешевше[2].
За якістю та способом виготовлення можна виділити 3 категорії:
- Низькоякісні підробки, виготовлені в кустарних умовах. Найчастіше мають невідповідності у матеріалі, і, відповідно, масі. Відрізнити їх може навіть неспеціаліст, який має ваги та опис оригіналу. Основна країна-виробник — Китай.
- Якісні монети, зроблені з використанням ідентичного матеріалу та схожого на оригінальне обладнання, але з використанням неоригінальних штемпелів. Найчастіше мають незначні відмінності, за якими фахівець може відрізнити їх від оригіналу.
- Монети викарбувані на оригінальних штемпелях, але пізніше оригіналу. Мають найвищий ступінь копійності, через що розпізнати новороб важко навіть для фахівця.
У деяких джерелах монети, що мають ознаки новоробства, але при цьому мають вказівку фактичного року карбування, не належать до новоробів. Наприклад, золотий червонець «Сіяч», викарбуваний у 1975—1982, у термінології Держбанку СРСР і Банку Росії ніколи не називається новоробом[10].
У середині-кінці XIX ст. вироблялися приватні перевипуски трьох великих центів (1804, 1810 та 1823 років) у зв'язку зі становленням американської нумізматики[11][12].
У імператорській Росії карбування новоробних монет на монетному дворі заборонено з 1890, за радянських часів практика виготовлення новоробів відновилася[джерело?].
За радянських часів відомі так звані хрущовські новороби, а також пам'ятні рублі, викарбувані повторно наприкінці 1980-х спеціально для колекціонерів[джерело?].
В Україні новоробами називаються також споруди, як-от Десятинна церква, збудована поблизу оригінальної церкви, архітектура якої достеменно невідома[13]. Термін існує принаймні з 1970-х років[14].
- ↑ Нумизматический словарь: Новоделы. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 18 червня 2017.
- ↑ а б в What Is a Restrike Coin?. Hero Bullion. 25.02.2025. Процитовано 29.04.2025.
- ↑ Harl, Kenneth W. (12 липня 1996). Coinage in the Roman Economy, 300 B.C. to A.D. 700 (англ.). JHU Press. с. 7. ISBN 978-0-8018-5291-6.
- ↑ Krauze, S. V. (2000). Монети та грошовий обіг Галичини: короткий науково-популярний історико-економічний огляд (укр.). Kolomiĭsʹka drukarni︠a︡ im. Shukhevycha. с. 29.
- ↑ Хромов, К. (2007). Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття (укр.).
- ↑ Сергій, Мошенський (18 грудня 2022). Більше ніж гроші. Фінансова історія людства (укр.). Київ: Саміт-книга, 2021. с. 168, 187, 188.
- ↑ Иванов, М. (15 травня 2022). Новодел. Справочник нумизмата и бониста (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-288468-9.
- ↑ Елена Киселева. Последние монеты последнего царя (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 12 травня 2011.
- ↑ В. В. Уздеников. Новодельные «Гангутские» рубли // Монеты России XVIII-начала XX века. Очерки по нумизматике.. — ISBN 5-901260-12-0. Архівовано з джерела 29 березня 2015.
- ↑ Описание инвестиционной монеты «Червонец» (рос.). Банк России. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 12 травня 2011.
- ↑ Iovino, Ron (9 серпня 2023). Did You Know That Numismatists Restruck Large Cents in the Mid-19th Century?. Stack's Bowers (англ.). Процитовано 29 квітня 2025.
- ↑ Restrikes might not be ‘originals,’ but collectors love these oddities anyway. CoinWorld (англ.). Процитовано 29 квітня 2025.
- ↑ Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці (укр.). Академія. 2003. с. 27.
- ↑ Прапор (укр.). Вид-во "Прапор". 1976. с. 16.
- Новороб у Скорочений нумізматичний словник
- What Does Restrike Mean With Coins? на Dave Wnuck Numismatics