Новороб (монета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червінець «Сіяч», 1975-1982
Талер Марії Терезії. Лондонське карбування (Hafner 63)

Новоробна монета (англ. restrike, нім. Neuschlag/Neuprägung [1]) — монетоподібний знак, викарбуваний за прототипом існуючої монети для колекціонерів-нумізматів. Карбувалися або справжніми, або новоствореними штемпелями на державному монетному дворі пізніше, ніж виготовлялася справжня монета. Іноді на відміну новороба від оригіналу його постачали спеціальними змінами малюнку монети.

Новороби можна розділити на два типи:

  • Новороби, за карбування яких монетний двір намагався досягти максимальної ідентичності оригінальним монетам. До них відноситься, наприклад, «Гангутський» рубль, викарбуваний у 1927 (оригінальний «Гангутський» рубль карбувався в 1914) — більшість «Гангутських» рублів, що збереглися, є новоробами, але достовірно відрізнити їх від оригінальних монет неможливо[2][3].
  • Новороби, при карбуванні яких монетний двір вносив навмисні відмінності у зовнішній вигляд монети, що дозволяють однозначно відрізнити новоділ від оригінальної монети. Часто такою відмінністю є вказівка фактичного року карбування. До таких новоробів належить, наприклад, золотий червінець «Сіяч», викарбуваний у 1975-1982.

За якістю та способом виготовлення можна виділити 3 категорії:

  • Низькоякісні підробки, виготовлені в кустарних умовах. Найчастіше мають невідповідності у матеріалі, і, відповідно, масі. Відрізнити їх може навіть неспеціаліст, який має ваги та опис оригіналу. Основна країна-виробник – Китай. В асортименті представлені на інтернет-барахолках Ebay та Aliexpress, ціна рідко перевищує 10 доларів США за штуку.
  • Якісні монети, зроблені з використанням ідентичного матеріалу та схожого на оригінальне обладнання, але з використанням неоригінальних штемпелів. Найчастіше мають незначні відмінності, за якими фахівець може відрізнити їхню відмінність від оригіналу.
  • Монети викарбувані на оригінальних штемпелях, але пізніше оригіналу. Мають найвищий ступінь копійності, через що розпізнати новороб важко навіть для фахівця.

У деяких джерелах монети, що мають ознаки новоробства, але при цьому мають вказівку фактичного року карбування, не належать до новоробів. Наприклад, золотий червонець «Сіяч», викарбуваний у 1975-1982, у термінології Держбанку СРСР і Банку Росії ніколи не називається новоробом[4].

Новоділом іноді помилково називають підробки та копії, виготовлені в наш час з метою наживи для збуту людям, які погано знаються на нумізматиці, та іноземцям.

У імператорській Росії карбування новоробних монет на монетному дворі заборонено з 1890, за радянських часів практика виготовлення новоробів відновлена.

За радянських часів відомі так звані хрущовські новороби, а також пам'ятні рублі, викарбувані повторно наприкінці 1980-х спеціально для колекціонерів.

Термін «новороб» вперше з'явився в українській нумізматиці, потім почав використовуватися і в інших сферах колекціонування з дещо зміненим значенням. В інших сферах найчастіше означає просто копію оригінального виробу.

В англомовній нумізматиці подібне до новороба значення має термін «рестрайк» (англ. restrike). По відношенню до українських новоробних монет у західних каталогах, як правило, так і пишеться Novodel.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нумизматический словарь: Новоделы. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 18 червня 2017.
  2. Елена Киселева. Последние монеты последнего царя (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 12 травня 2011.
  3. В. В. Уздеников. Новодельные «Гангутские» рубли // Монеты России XVIII-начала XX века. Очерки по нумизматике.. — ISBN 5-901260-12-0. Архівовано з джерела 29 березня 2015.
  4. Описание инвестиционной монеты «Червонец» (рос.). Банк России. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 12 травня 2011.