Перейти до вмісту

Новороб (монета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Червінець «Сіяч», 1975—1982. Оригінальна монета карбувалася в 1923 р.

Новоробна монета (англ. restrike, нім. Neuschlag/Neuprägung[1]) — монетоподібний знак, викарбуваний за прототипом існуючої монети для колекціонерів-нумізматів. Карбувалися або справжніми, або новоствореними штемпелями на державному монетному дворі пізніше, ніж виготовлялася справжня монета. Іноді для розрізнення новоробу від оригіналу його забезпечують спеціальними мітками.

Термін «новороб» є перекладом слова «новодел» з російської нумізматики. Потім почав використовуватися і в інших сферах колекціонування та мистецтва на позначення копії оригінального виробу, який втрачений або важкодоступний. В англомовній нумізматиці подібне до новороба значення має термін «рестрайк» (англ. restrike, перекарбування).

Термінологія

[ред. | ред. код]
Сувенірна монета, рестрайк монети Французького протекторату Камбоджа 1902 р.

Перекарбовані монети виготовляються монетними дворами для святкування особливих подій, віддання шани старим і дуже популярним монетам або для висвітлення важливого моменту в історії монетного двору чи країни. Вони не замінюють справжні монети й не претендують на аналогічну цінність[2].

Новоробом іноді помилково називають підробки та копії, виготовлені в наш час з метою наживи для збуту людям, які погано знаються на нумізматиці. Суттєвою характеристикою новоробної монети є те, що вона випускається монетним двором офіційно і покупців проінформовано, що це не оригінальний виріб[2].

Англомовний термін «рестрайк» вживається також щодо старих монет, на яких були викарбувані позначки, що роблять їх допустимими для обігу. Так робили, наприклад, у Стародавньому Римі. Перекарбування старих монет замість їх переплавлення практикувалося і у Середні віки в Англії[3], Русі[4], Криму[5] та пізніше в інших регіонах[6].

Класифікація

[ред. | ред. код]
Рестрайк медалі часів Наполеона Бонапарта 1804—1814 рр., виконаний між 1880—1950 рр.

Новороби можна розділити на два типи[7]:

  • Новороби, за карбування яких монетний двір намагався досягти максимальної ідентичності оригінальним монетам. До них належать, наприклад, «Гангутський» рубль, викарбуваний у 1927 (оригінальний «Гангутський» рубль карбувався в 1914) — більшість «Гангутських» рублів, що збереглися, є новоробами, але достовірно відрізнити їх від оригінальних монет неможливо[8][9].
  • Новороби, при карбуванні яких монетний двір вносив навмисні відмінності у зовнішній вигляд монети, що дозволяють однозначно відрізнити новороб від оригінальної монети. Часто такою відмінністю є вказівка фактичного року карбування. До таких новоробів належить, наприклад, золотий червінець «Сіяч», викарбуваний у 1975—1982.

Новороби, навіть цілком ідентичні оригінальним монетам, оцінюються дешевше[2].

За якістю та способом виготовлення можна виділити 3 категорії:

  • Низькоякісні підробки, виготовлені в кустарних умовах. Найчастіше мають невідповідності у матеріалі, і, відповідно, масі. Відрізнити їх може навіть неспеціаліст, який має ваги та опис оригіналу. Основна країна-виробник — Китай.
  • Якісні монети, зроблені з використанням ідентичного матеріалу та схожого на оригінальне обладнання, але з використанням неоригінальних штемпелів. Найчастіше мають незначні відмінності, за якими фахівець може відрізнити їх від оригіналу.
  • Монети викарбувані на оригінальних штемпелях, але пізніше оригіналу. Мають найвищий ступінь копійності, через що розпізнати новороб важко навіть для фахівця.

У деяких джерелах монети, що мають ознаки новоробства, але при цьому мають вказівку фактичного року карбування, не належать до новоробів. Наприклад, золотий червонець «Сіяч», викарбуваний у 1975—1982, у термінології Держбанку СРСР і Банку Росії ніколи не називається новоробом[10].

Історія

[ред. | ред. код]

У середині-кінці XIX ст. вироблялися приватні перевипуски трьох великих центів (1804, 1810 та 1823 років) у зв'язку зі становленням американської нумізматики[11][12].

У імператорській Росії карбування новоробних монет на монетному дворі заборонено з 1890, за радянських часів практика виготовлення новоробів відновилася[джерело?].

За радянських часів відомі так звані хрущовські новороби, а також пам'ятні рублі, викарбувані повторно наприкінці 1980-х спеціально для колекціонерів[джерело?].

В Україні новоробами називаються також споруди, як-от Десятинна церква, збудована поблизу оригінальної церкви, архітектура якої достеменно невідома[13]. Термін існує принаймні з 1970-х років[14].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нумизматический словарь: Новоделы. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 18 червня 2017.
  2. а б в What Is a Restrike Coin?. Hero Bullion. 25.02.2025. Процитовано 29.04.2025.
  3. Harl, Kenneth W. (12 липня 1996). Coinage in the Roman Economy, 300 B.C. to A.D. 700 (англ.). JHU Press. с. 7. ISBN 978-0-8018-5291-6.
  4. Krauze, S. V. (2000). Монети та грошовий обіг Галичини: короткий науково-популярний історико-економічний огляд (укр.). Kolomiĭsʹka drukarni︠a︡ im. Shukhevycha. с. 29.
  5. Хромов, К. (2007). Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття (укр.).
  6. Сергій, Мошенський (18 грудня 2022). Більше ніж гроші. Фінансова історія людства (укр.). Київ: Саміт-книга, 2021. с. 168, 187, 188.
  7. Иванов, М. (15 травня 2022). Новодел. Справочник нумизмата и бониста (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-288468-9.
  8. Елена Киселева. Последние монеты последнего царя (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 12 травня 2011.
  9. В. В. Уздеников. Новодельные «Гангутские» рубли // Монеты России XVIII-начала XX века. Очерки по нумизматике.. — ISBN 5-901260-12-0. Архівовано з джерела 29 березня 2015.
  10. Описание инвестиционной монеты «Червонец» (рос.). Банк России. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 12 травня 2011.
  11. Iovino, Ron (9 серпня 2023). Did You Know That Numismatists Restruck Large Cents in the Mid-19th Century?. Stack's Bowers (англ.). Процитовано 29 квітня 2025.
  12. Restrikes might not be ‘originals,’ but collectors love these oddities anyway. CoinWorld (англ.). Процитовано 29 квітня 2025.
  13. Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці (укр.). Академія. 2003. с. 27.
  14. Прапор (укр.). Вид-во "Прапор". 1976. с. 16.

Посилання

[ред. | ред. код]