Напилок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плаский напилок загального призначення з подвійною насічкою
Круглий напилок (терпуг)
Алмазні напилки
Надфілі в асортименті
Рашпілі в асортименті
Стрижневі машинні напилки
Різна щільність насічки на плоских напилках

Напи́лок[1] (терпу́г[2]) — сталевий брусок певного профілю і довжини, на поверхні якого є насічки (нарізки), що утворюють западини і гостро заточені зубці, які у перерізі мають форму клина.

За ДСТУ 2233-93[3]: Терпуг — багатолезовий інструмент з великою кількістю рядів відносно дрібних лез, які працюють при поступальному або обертовому головному русі різання та русі подавання у будь-якому напрямі.

Напилки виготовляють[4] зі сталі У13 чи У13А (ГОСТ 1435-90) або сталі 13Х (ГОСТ 5950—73) профілів 1…7 (ГОСТ 5210—82). Після насічення піддають термічній обробці до твердості понад 60 HRC.

Класифікація[ред. | ред. код]

Напилки поділяють за розміром насічки, її формою, довжиною та формою бруска.

За призначенням[ред. | ред. код]

За призначенням напилки поділяють на такі групи:

  • загального призначення, що служать для загальнослюсарних робіт.
  • спеціального призначення служать для обробки сплавів кольорових металів, виробів з легких сплавів і неметалевих матеріалів, а також, до них відносять таровані (для перевірки твердості у малодоступних частинах виробу) та алмазні (для обробки і доведення твердосплавних частин інструмента і штампів) напилки;
  • надфілі[5] — невеликі напилки для лекальних, граверних робіт, а також для зачищання у важкодоступних місцях (отворах, кутах, коротких ділянках профілів тощо);
  • рашпілі[6], що призначені для обробки м'яких металів (свинцю, олова, міді тощо) і неметалевих матеріалів (шкіри, гуми, деревини, пластичної маси);
  • машинні:
    • стрижневі — для обпилювальних верстатів зі зворотно-поступальним рухом: малих розмірів, котрих закріплюють у спеціальних патронах і середніх розмірів, що мають з обох сторін хвостовики для їх закріплення таких же профілів, що й слюсарні напилки, і таку ж насічку, як і напилки загального призначення.
    • обертові напилки (борнапилки, дискові та пластинчасті) застосовуються для обпилювання й зачищання поверхонь на спеціальних обпилювальних верстатах.

За видом і розміром насічки[ред. | ред. код]

Насічка на поверхні напилка утворює зубці, що знімають стружку з оброблюваного матеріалу. Зубці напилків виготовляють на насічних верстатах за допомогою спеціального зубила, на фрезерних верстатах, на шліфувальних верстатах — спеціальними шліфувальними кругами, а також накатуванням, протягуванням на протяжних верстатах (протяжками) та на зубонарізних верстатах.

Чим менше насічок на 10 мм довжини напилка, тим більшим є зубець. Розрізняють[4] напилки з одинарною, або простою, з подвійною, або перехресною, точковою, або рашпільною, і дуговою насічками. Одинарну насічку наносять під кутом 65° до осі напилка. Подвійну (перехресну) насічку наносять: основну — під кутом 65°, допоміжну — під кутом 45° до осі напилка. Крок основної насічки більший за крок допоміжної. В результаті зубці розміщуються один за одним по прямій, яка з віссю напилка становить кут 5°, при рухові напилка сліди зубців частково перекривають один одного, що сприяє зменшенню шорсткості обробленої поверхні. Круглі напилки можуть мати спіральну одинарну насічку з кутом нахилу (70±5)°. Вузькі сторони ножівкових і одна з вузьких сторін плоских напилків повинні мати одинарну насічку під кутом 65°.

За числом n насічок (зубців), що припадають на 10 мм довжини, напилки поділяють на шість класів, а насічки мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5:

  • до першого класу належать напилки з насічками № 0 та 1 (n = 4÷12). Їх називають драчовими. Вони мають найбільші зубці і служать для грубого обпилювання;
  • до другого класу належать напилки з насічками № 2 та 3 (n = 13÷24). Їх називають лицьовими і застосовують для чистого обпилювання.
  • до третього, четвертого, п'ятого і шостого класів належать напилки з насічками № 4 і 5 (n ≥ 28). Їх називають оксамитовими і застосовують для остаточної обробки і доведення поверхонь;

За формою та розмірами бруска[ред. | ред. код]

Напилки за формою поперечного перерізу бруска поділяють на такі типи:

  • плоскі та плоскі гостроносі — застосовують для обпилювання зовнішніх або внутрішніх плоских поверхонь, а також пропилювання шліців і рівців;
  • квадратні — застосовують для розпилювання квадратних, прямокутних і багатокутних отворів, а також для обпилювання вузьких плоских поверхонь;
  • тригранні — служать для обпилювання гострих кутів, що становлять 60° і більше, як із зовнішнього боку деталі, так і в пазах, отворах і рівцях, а також для загострення пилок по дереву;
  • круглі — використовують для розпилювання круглих або овальних отворів та увігнутих поверхонь невеликого радіуса;
  • напівкруглі — із сегментним перерізом, застосовують для обробки увігнутих криволінійних поверхонь великого радіуса і великих отворів; площин, опуклих криволінійних поверхонь і кутів понад 30° (плоскою стороною);
  • ромбічні — застосовують для обпилювання зубів зубчастих коліс, дисків і зірочок, для зняття задирок з цих деталей після обробки їх на верстатах, а також обпилювання кутів понад 15° і пазів;
  • ножівкові — служать для обпилювання внутрішніх кутів, клиноподібних рівців, вузьких пазів, площин у тригранних, квадратних і прямокутних отворах, а також для виготовлення різальних інструментів і штампів.

Довжина робочої частини напилка за ГОСТ 1465—80[4] може складати від 100 до 450 мм

Застосування[ред. | ред. код]

Напилки з одинарною насічкою можуть знімати широку стружку всією насічкою. Їх застосовують при обпилюванні м'яких металів, сплавів (латуні, цинку, бабіту, свинцю, алюмінію, бронзи, міді тощо) з незначним опором різанню, а також неметалевих матеріалів. Окрім того, ці напилки використовують для загострення пил, ножів, а також для обробки деревини і корка.

Напилки з подвійною (перехресною) насічкою застосовують для обпилювання сталі, чавуну й інших твердих матеріалів з великим опором різанню. Перехресна насічка краще подрібнює стружку, що полегшує роботу.

Напилки з рашпільною (точковою) насічкою (рашпілі) застосовують для обробки дуже м'яких металів і неметалевих матеріалів — шкіри, гуми тощо. Рашпільна (точкова) насічка утворюється вдавлюванням металу спеціальними тригранними зубилами, які залишають розміщені у шаховому порядку місткі виїмки, що сприяє кращому розміщенню стружки.

Напилки з дуговою насічкою застосовують для обробки м'яких металів (міді, дюралюмінію тощо). Дугову насічку отримують фрезеруванням; вона має великі западини між зубцями та дугоподібну форму, яка забезпечує високу продуктивність і підвищує якість оброблюваних поверхонь.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Напилок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Терпуг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ ДСТУ 2233-93 Інструменти різальні. Терміни та визначення.
  4. ↑ а б в ГОСТ 1465—80 Напильники. Технические условия.
  5. ↑ ГОСТ 1513-77 Надфили. Технические условия.
  6. ↑ ГОСТ 6876-79 Рашпили. Технические условия.

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Напилок
  • Копелевич В. Г., Спиридонов І. Г., Буфетов Г. П. Слюсарна справа.- К.: Освіта, 1997.- 206 с. — ISBN 966-04-0068-3
  • Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994.-311 с. — ISBN 5-11-004084-2
  • Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Техніка, 1970.- 344 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Напилок&oldid=32477456