Напруження зсуву

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дотичне напруження зсуву.jpg

Напруження зсуву - сила, яка прагне викликати деформацію речовини шляхом зсуву вздовж площини, паралельної докладанню зусиль.

Динамічне напруження зсуву (для рідини) – додаткове початкове напруження зсуву,яке виникає при русі рідини, і характеризує опір течії.

Різновиди[ред.ред. код]

Напруження зсуву граничне статичне, -…, -ого, -ого, с. * р. напряжение сдвига предельное статическое; а. gel strength; н. statische Grenzspannung f der Verschiebung – напруження, опір або зусилля, які необхідно подолати або прикласти для початку руху аномальної рідини.

Напруження зсуву динамічне, -…, -ого, с. * р. напряжение сдвига динамическое; а. dynamic shear (ing) stress, yield point; н. dynamische Verschiebungsspannung f – апроксимаційне дотичне напруження, яке визначається в результаті екстраполяції прямої ділянки реограми, що відображає залежність між градієнтом швидкості по нормалі до напряму руху і дотичним напруженням зсуву стосовно моделі Шведова (моделі в’язко-пластичної рідини). Це опір або зусилля, які необхідно подола-ти або прикласти для початку руху рідини. Н.з.д. і тиксотропність відповідно є мірою властивостей потоку в стані динаміки й статики.

Напруження зсуву початкове, -..., -ого, с. * р. напряжение сдвига начальное; а. initial yield value, н. primäre Spannung f der Verschiebung – початковий опір руху рідини; для бурового розчину вимірюється віскозиметром і виражається у фунтах на 100 кв. футів.

Напруження зсуву початкове статичне, -..., -ого, -ого, с. * р. напряжение сдвига первичное статическое; а. initial gel strength; н. primäre statische Verschiebungsspannung f – максимальне значиння показів віскозиметра з прямою індексацією після перебування рідини в стані спокою протягом 10 с.

Напруження зсуву статичне, -…, -ого, с. * р. напряжение сдвига статическое; а. static shear (ing) stress, gel strength; н. statische Verschiebungsspannung f – 1) Дотичне напруження, за якого рідина (тіло) виводиться із стану рівноваги і починає рухатися і яка характеризує міцність структури рідини; стосується моделі Бінгама (моделі пластичної рідини). 2) Гранична міцність структури, що утворена орієнтованими в певному напрямі колоїдними частинками і здатна чинити опір руйнуванню під час перемішування. Залежить від типу й концентрації твердої фази в системі, температури, тиску, наявності електролітів і тривалості стану спокою. Характеризує міцність тиксотропної структури.

Література[ред.ред. код]