Нахда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каїр в період Нахди

Нахда, ан-Нахда (араб. النهضة‎ - пробудження) - період культурних реформ в арабському світі в XIX - поч. XX ст, які виникли на хвилі аналогічних явищ в Османській імперії (танзимат).

Початок Нахди було пов'язано з діяльністю Ріфаа ат-Тахтаві - редактора газети «Вісник Єгипту», перекладача та просвітителя. Він тривалий час прожив у Франції і намагався прищепити єгипетському суспільству елементи європейської культури.

Друга половина XIX ст. ознаменувалася творчістю мусульманських богословів-модерністів Афгані і М. Абдо, пов'язаних з виникненням панісламізму.

У світській літературі були помітні досягнення поетів А. Шаукі, І. Хафіза, Х. Джебрана. У 1914 р з'явилася книга Х. Хайкала «Зейнаб», що вважається першим сучасним єгипетським романом. У період Нахди з'явилися газети, нові енциклопедії та словники.

З Європи в цей же час були запозичені політичні ідеї парламентаризму, конституціоналізму, націоналізму. Вони зіграли свою роль в розпаді Османської імперії.

Див. також[ред. | ред. код]

Танзимат