Національне свято Квебека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Національне свято Квебека (фр. La Fête nationale du Québec), відзначається щорічно 24 червня, в день релігійного свята Іоанна Хрестителя[1][2] жителями Квебека, а також франко-канадцями і франко-американцями під назвою День франко-канадської культури. .[3][4]

У Квебеку Національний день[1] є офіційним святом згідно Закону про дотримання трудових стандартів.[5] Святкові заходи починаються 23 червня і тривають 24 червня. З 1978 р свято фінансується владою провінції, його організаціію займається Національний огкомітет (Comité organisateur de la fête nationale).

П оходження[ред. | ред. код]

Свято Різдва Іоанна Хрестителя, що наставав відразу після Літнього сонцестояння, був вельми популярний в часи «Старого порядку» (тобто дореволюційної монархії) у Франції, і до цих пір відзначається як релігійне свято в багатьох країнах з переважанням католицьких і протестантських традицій — таких, як Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія і Литва.

Традиція прийшла і в Канаду разом з першими французькими колоністами. За повідомленням єзуїтів, перші урочистості відбулися на берегах річки Святого Лаврентія ввечері 23 червня 1636, коли урочисто запалили багаття і скоїли п'ять залпів з гармат.[6]

День Іоанна Хрестителя[ред. | ред. код]

Зелено-біло-червоний прапор Партії патріотів в 1832—1838 рр.
Прапор Святого серця: використовувався квебекців в День Іоанна Хрестителя з моменту його створення в 1902 р до 1948 р На його дизайні заснований сучасний прапор Квебека, прийнятий офіційно в 1948 г.

У Нижній Канаді святкування Дня Іоанна Хрестителя стало святом патріотів з ініціативи Люджера Дюверне, видавця газети La Minerve, пізніше першого президента Товариства Іоанна Хрестителя. Навесні 1834 Дюверне та інші патріоти були присутні на Дні Святого Патрика, який справляла в Монреалі ірландська діаспора, і дійшли висновку, що франкоканадцев теж потрібен свій свято.[7]

24 червня 1834 пісня Жоржа-Етьєна Картьє «Про Канада! Моя країна, моя любов» була вперше виконана на патріотичному банкеті, на якому зібралося близько 60 франкофонів і англомовних квебекців в Монреалі в саду адвоката Джона Макдоннелла близько старого Віндзорського вокзалу. Піднімалися тости за Нижню Канаду, США, Ірландію і «92 резолюції».[8]

Через два дні газета La Minerve писала: «Це свято, мета якого була в тому, щоб зміцнити союз канадців, не залишиться без наслідків. Його відзначатимуть щорічно як національне свято, і він неодмінно принесе найкращі результати» (фр. Cette fête dont le but est de cimenter l’union des Canadiens ne sera pas sans fruit. Elle sera célébrée annuellement comme fête nationale et ne pourra manquer de produire les plus heureux résultats)[9]. Святкування повторилося в 1835, 1836, і 1837 рр.

Після поразки Повстання патріотів і що послідували репресій свято не відзначалося кілька років поспіль.[7]

У 1843 р Дюверне заснував благодійну Асоціацію Іоанна Хрестителя з тим, щоб відзначити в тому році свято. Асоціація була зареєстрована в 1849 р.

Свято підтримала Католицька церква, і в той час він мав насамперед релігійне забарвлення, хоча запалювання багать — традиційний звичай на день Іоанна Хрестителя — сходив до язичницького свята літнього сонцестояння.[10] Був проведений перший Парад Іоанна Хрестителя.

24 червня 1880 Суспільство св. Іоанна Хрестителя організувало збори всіх франкофонів Північної Америки з нагоди першого Конгресу франко-канадців (фр. Congrès national des Canadiens français). З цієї нагоди жителі м Квебек першими почули виконання пісні «Ô Canada» композитора Калікс Лаваллі на вірші судді Верховного суду Квебека Адольфа-Базиля Рутье. Хоча пісня була позитивно зустрінута слухачами, протягом двох десятиліть вона залишалася маловідомою - аж до того часу, поки в 1901 року не були написані англійські слова на ту ж мелодію з нагоди королівського візиту до Канади. У 1980 р пісня стала гімном Канади.

У 1908 р папа римський Пій X проголосив Іоанна Хрестителя небесним покровителем франкоканадцев. В 1914 - 1923 рр. праздднічние заходи не проводилися. У 1925 р день 24 червня був проголошений офіційним святом Квебека.

Феєрверк над будівлею парламенту Квебека

В даний час 24 червня є оплачуваним вихідним днем Квебека.[1][5][2] У 1977 р лейтенант-губернатор Квебека Юг Лапуант проголосив день національним святом Квебека.

Політичне забарвлення свята[ред. | ред. код]

Відкритий концерт у парку Бетлфілдс на день Іоанна Хрестителя.

Свято часто використовувався квебекськими сепаратистами для вираження антифедеральні настроїв.

У червні 2009 р на святкування Дня Іоанна Хрестителя в Монреалі були запрошені дві двомовні квебекські рок-групи, Lake of Stew і Bloodshot Bill, які повинні були виконати пісні на англійській мові.[11][12][13] Коли про це стало відомо націоналістам, керівник оргкомітету свята скасував їхні виступи під тим приводом, що вони були не на офіційній мові Квебека, проте в результаті після громадського обурення заборона на виступи був знятий. Більш того, раніше вже були прецеденти виконання пісень на монреальському святі на інших мовах, наприклад, на гаитянском креольском і алгонкінском.[14] [15][16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Gouvernement du Québec. «National Holiday Act», in CanLII, Federation of Law Societies of Canada, updated to May 1st, 2008, retrieved June 29, 2008
  2. а б Gouvernement du Québec. «National Holiday», in the site of the Commission des normes du travail, 17 June 2008, retrieved June 29, 2008
  3. Suzanne Thomas. St-Jean-Baptiste celebrations. Encyclopedia of Music in Canada. Historica Foundation. Архів оригіналу за 2012-08-13. Процитовано 2008-07-30. «Popular annual celebrations in French Canada on 24 June (the feast day of St John the Baptist) or on the days before or after this date.» 
  4. Saint-Jean-Baptiste Day. Celebrate Canada!. Department of Canadian Heritage. Архів оригіналу за 2003-06-26. «All across Canada, French Canadians express their cultural pride and rich heritage through colourful parades and lively parties on June 24 marking Saint-Jean-Baptiste Day.» 
  5. а б Gouvernement du Québec. «An Act Respecting Labour Standards», in CanLII, Federation of Law Societies of Canada, updated to May 1st, 2008, retrieved June 29, 2008
  6. Suzanne Thomas. St-Jean-Baptiste celebrations. Encyclopedia of Music in Canada. Historica Foundation. Архів оригіналу за 2012-08-13. Процитовано 2008-07-30. 
  7. а б Lebel, Jean-Marie. «Duvernay, Ludger», in Dictionary of Canadian Biography Online, University of Toronto, Université Laval, 2000, retrieved June 29, 2008
  8. Prémont, Donald. «Duvernay, Ludger (1799—1852)», in the site Les Patriotes de 1837@1838, May 20, 2000, retrieved June 29, 2008
  9. La Minerve, June 26, 1834
  10. Claude Nadeau. Histoire de la fête nationale des Québécois: la Saint-Jean Baptiste. Архів оригіналу за 2012-08-13. Процитовано 2008-10-04. « Déjà en des temps immémoriaux, les peuples païens célébraient le solstice d'été par un grand feu de joie, symbolisant la lumière qui était à son apogée.» 
  11. L’autre St-Jean
  12. L’autre Saint-Jean ! — BANGBANG
  13. L’Autre St-Jean — Scène locale
  14. Guardian Weekly | World news | guardian.co.uk
  15. http://www.montrealgazette.com/Life/Anglo+band+ousted+from+Jean+f%C3%AAte/1695386/story.html
  16. http://www.theprovince.com/Life/English+bands+back+Montreal+Jean+Baptiste+festivities/1698990/story.html

Література[ред. | ред. код]

В англійський
В французький
  • Joly, Diane. «Les processions de la Saint-Jean-Baptiste à Montréal», in Encyclopédie du patrimoine culturel de l’Amérique française, July 21, 2008
  • Thomas, Suzanne. «Fêtes de la Saint-Jean-Baptiste», in L’Encyclopédie canadienne, Historica Fondation, 2008
  • Keller, Catherine. «Fête de la St Jean», in the on line edition of La Grande Époque, June 21, 2005
  • RDAQ. «La Saint-Jean-Baptiste», in the site of the Réseau des services d’archives du Québec, 2001
  • Prémont, Donald. «24 juin 1834 — Le premier banquet de la Saint-Jean-Baptiste», in Les Patriotes de 1837@1838, March 10, 2000
  • Nadeau, Claude, «Histoire de la fête nationale des Québécois : la Saint-Jean Baptiste», in Claudenadeau.net, 1998 (her personal Web site)
  • Bizier, Hélène-Andrée and Paulette, Claude (1997). Fleur de lys, d’hier à aujourd’hui, Montréal: Édition Art Global, 158 p. (ISBN 2920718673)
  • Rumilly, Robert (1975). Histoire de la Société Saint-Jean-Baptiste de Montréal, des Patriotes au fleurdelysé, 1834—1948, Montréal: Éditions de l’Aurore, 564 p. (ISBN 0885320891)
  • Vaugeois, Denis (1978). «La Saint-Jean, fête de la fierté», in Forces, XLIII, 2nd quarter, 1978
  • SSJBM (1926). Processions de la Saint-Jean-Baptiste en 1924 et 1925; […], Montréal: L. Beauchemin, 315 p. (online)
  • SSJBM (1904). 70ème anniversaire de l’Association nationale St-Jean-Baptiste, Montréal, 1834—1904, Montréal: Société Saint-Jean-Baptiste, 66 p. (online)
  • SSJBQ (1902). Programme des fêtes du soixantenaire de la Société Saint-Jean-Baptiste de Québec, 1842—1902 : fête nationale des Candiens-français, lundi, 23 juin 1902, Québec: Impr. Darveau, J. Baeuchamp, 16 p. (online)
  • SSJBM (1903). Souvenir patriotique de la St-Jean-Baptiste, 1903 : dédié aux familles canadiennes, Montréal: Association Saint-Jean-Baptiste de Montréal, 44 p. (online)
  • SSJBM (1901). Souvenir de la fête de la St-Jean-Baptiste, 1901, Montréal: Association Saint-Jean-Baptiste de Montréal, 32 p. (online)
  • Chouinard, H.-J.-J.-B. (1890). Fête nationale des Canadiens-français célébrée à Québec, 1881—1889, Québec: L’Imprimerie Belleau & cie éditeurs, 537 p. (online)
  • SSJBM (1884). Souvenir de la St-Jean-Baptiste à Montréal, 1884, Montréal: Canada Railway News Co., 48 p. (online)
  • Chouinard, H.-J.-J.-B. (1881). Fête nationale des Canadiens français célébrée à Québec en 1880, Québec: L’Imprimerie A. Coté & cie éditeurs, 1881, 632 p. (online)

Посилання[ред. | ред. код]