Різдво Іоанна Предтечі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різдво Іоанна Предтечі
Різдво Іоанна Предтечі
Різдво Іоанна Предтечі
Тип християнський
Значення на честь народження Іоанна Предтечі праведною Єлисаветою
Дата 24 червня[1]24 червня (7 липня) — у Православній церкві, 24 червня — в Католицькій церкві
CMNS: Різдво Іоанна Предтечі у Вікісховищі

Ця стаття — про велике церковне свято. Про східнослов'янську обрядовість див. Іван Купала

Різдво Іоанна Предтечі — одне з християнських свят, встановлене на честь народження сина у старих батьків — праведних Захарії та Єлисавети, що згодом став Іваном Хрестителем (інакше іменованого Предтечею).

Свято на честь Різдва Івана Хрестителя — одне з тих дуже нечисленних свят православного церковного календаря, коли святкується народження прославленої особи. Дійсно, в назвах інших православних свят слово «різдво» (народження) зустрічається лише двічі — мова йде про свята Різдва Христового та Різдва Пресвятої Богородиці.

У Католицькій церкві свято має найвищий ранг — торжество.

Євангельська розповідь[ред. | ред. код]

Різдво Іоанна Предтечі описано лише одним євангелістом. Розповідь про цю подію ми знаходимо в 1-му розділі Євангеліє від Луки. Згідно з цією розповіддю, батько і мати Іоанна Предтечі носили імена Захарія та Єлисавети, жили в часи Ірода, царя Юдейського, причому Захарія був священиком (Лк 1:5). Обидва вони були праведні, досягли похилого віку, але не мали дітей (Лк 1:5-7). «Бездітність у євреїв вважалася великим нещастям, навіть ганьбою»[2], тому, як оповідає євангеліст, відсутність дітей у подружжя спричинило за собою «ганьба між людьми» (Лк 1:25) і молитву подружжя про дарування чада, яка була почута (Лк 1:13).

Захарія на той час, коли він здійснював кадіння в храмі (Лк 1:8-9), побачив ангела (Лк 1:11) і отримав від нього передбачення: про народження сина; про те ім'я, яким сина назвуть; про радість, яку принесе його народження як Захарії, так і багатьом представникам ізраїльського народу; про те, що син буде великий перед Господом; про майбутню його синові місії — «людей спорядити для Господа» (Лк 1:13-17).

Захарія, бувши старим, засумнівався в почутому і в результаті, на підтвердження вірності почутих слів, був позбавлений Архангелом Гаврилом дару мови (Лк 1:18-20, 22). Після закінчення днів служби Захарії у храмі його дружина завагітніла (Лк 1:23-24) та свого часу народила сина (Лк 1:57). Однак дар мови до Захарії повернувся не в сам день народження сина, а лише тоді, коли зайшла мова про наречення імені немовляті, на восьмий день (Лк 1:59-64).

Дата свята[ред. | ред. код]

Дата Різдва Іоанна Предтечі була обчислена на основі євангельського свідоцтва про 6-місячну різницю у віці між Іоанном та Христом[3]. Свято виявилося близьким до літнього сонцестояння, оскільки Різдво Христове було приурочено до зимового. Таким чином, після Різдва Христа довжина світлового дня починає зростати, а після Різдва Іоанна — зменшуватися (за аналогією зі словами Іоанна, «Йому[4] має рости, мені ж маліти», див. Ин 3:30).

Через те, що багато православних церков живуть за юліанським календарем, то в даний час день Різдва Іоанна Предтечі припадає у них на 7 липня, тому в Україні та ряді інших країн свято втратило астрономічну відповідність сонцестоянню. Строгої відповідності астрономії немає і в країнах григоріанського датування — Іванів день там відзначають 24 червня.

Святкування в Німеччині[ред. | ред. код]

Зва доби середньовіччя по всій Німеччині запалювали обрядові багаття, після Реформації і в протестантських областях, наприклад в Саксонії. Святкування Дня Св. Іоанна Хрестителя злилося багато в чому з днем літнього сонцестояння[5] (22 червня). За народними уявленнями, стрибки через багаття і прогін худоби через нього сприяють захисту людей і тварин від хвороб і чаклунства. З метою лікування в багатьох областях Німеччини до вогнищ раніше приносили хворих дітей. За повір'ями головешки з багаття, що зберігалися в будинку, захищали від пожежі. З метою оберега клали також щепку золи з багаття до корму худобі. З культом сонця був пов'язаний звичай скачувати з височини палаючі колеса як знак сонця, смоляні бочки, палаючі диски [6].

В обрядовості Дня Іоанна Хрестителя велику роль грали трави, деякі з них отримували назву за іменем святого — «Іванова трава». У кожній місцевості була своя «Іванова трава», часто це був звіробій, в Тюрінгії — арніка, яку використовували для приготування мазей, в лікувальних цілях збирали також кмин та інші трави. За повір'ям, трави, зірвані в цей день і освячені в церкві, захищали людей від хвороб, будинки — від бур і пожеж. Букет або вінок з таких трав, повішений над вхідними дверима, закривав відьмам доступ до будинку. Це свято відзначали приготуванням особливих страв, у Баварії, наприклад, до цих пір поширений звичай є пироги «кюхельн» — з трьома, сімома або дев'ятьма різними начинками, серед яких обов'язково була їстівний різновид бузини. Важливу роль в обрядовості цього свята грає вода, зокрема ритуальне купання, оскільки воді в цей день приписують чудодійний вплив [7] .

Святкування в Канаді[ред. | ред. код]

У Нижній Канаді святкування Дня Іоанна Хрестителя перетворилося на свято патріотів і проводиться в один день з Національним святом Квебека .

Богослужбове ушанування[ред. | ред. код]

У православній церкви Різдво Іоанна Предтечі відноситься до числа великих свят (не будучи двунадесятим святом) і святкується за шість місяців до Різдва Христового, 24 июня (7 июля) День цей завжди припадає на Петрів піст.

Різдво Іоанна Предтечі — один з тих дуже нечисленних свят православного церковного календаря, коли святкується народження прославляеємої особи. Дійсно, в назвах свят Православної Церкви ми зустрічаємо слово «Різдво» (народження) лише тричі: Різдво Христове, Різдво Пресвятої Богородиці та Різдво Іоанна Предтечі. Сам цей факт підкреслює виняткове становище Іоанна Предтечі серед святих, шанованих Православною Церквою.

Повна назва свята в богослужбових книгах Православної церкви: Різдво Чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Іоанна (дав.-гр. Τὸ Γενέσιον τοῦ τιμίου ἐνδόξου Προφήτου Προδρόμου καὶ Βαπτιστοῦ Ἰωάννου) Напередодні свята увечері проводиться всеношна служба. Стихири свята були написані різними гімнографіями: Іваном ченцем, Анатолієм, Андрієм Критським, Касією черницею ; в VIII столітті Іван Дамаскин написав канон цього свята, другий канон написаний Андрієм Критським.

Тропар, кондак та величання на Різдво Іоанна Предтечі.
грецькою мовою церковнослов'янською (транслітерація)[8] Українською мовою
Тропар свята, глас 4 (Ἦχος δ ') Προφῆτα καὶ Πρόδρομε, τῆς παρουσίας Χριστοῦ, ἀξίως εὐφημῆσαί σε οὐκ εὐποροῦμεν ἡμεῖς, οἱ πόθῳ τιμῶντές σε · στείρωσις γὰρ τεκούσης, καὶ πατρὸς ἀφωνία, λέλυνται τῇ ἐνδόξῳ, καὶ σεπτῇ σου γεννήσει, καὶ σάρκωσις Υἱοῦ τοῦ Θεοῦ, κόσμῳ κηρύτεται. Проро́че и Предте́че прише́ствия Христо́ва, досто́йно восхвали́ти тя недоуме́ем мы, любо́вию чту́щии тя: непло́дство бо ро́ждшия и о́тчее безгла́сие разре́шися сла́вным и честны́м твои́м рожде́ством, и воплоще́ние Сы́на Бо́жия ми́рови пропове́дуется. Пророк і Предтеча пришестя Христового, ми, з любов'ю шануємо тебе, дивуємося, як гідно возвеличити тебе: бо безплідна народила і німота батька розв'язалися славним і святим твоїм народженням, і про втілення Сина Божого світу сповіщається.
Кондак свята, глас 3 (Ἦχος γ ') Ἡ πρὶν στεῖρα σήμερον, Χριστοῦ τὸν Πρόδρομον τίκτει, καὶ αὐτὸς τὸ πλήρωμα, πάσης τῆς προφητείας · ὄνπερ γάρ, προανεκήρυξαν οἱ Προφῆται, τοῦτον δή, ἐν Ἰορδάνῃ χειροθετήσας, ἀνεδείχθη Θεοῦ Λόγου, Προφήτης Κήρυξ ὁμοῦ καὶ Πρόδρομος. Пре́жде непло́ды днесь Христо́ва Предте́чу ражда́ет, и той есть исполне́ние вся́каго проро́чества: Его́же бо проро́цы пропове́даша, на Сего́ во Иорда́не ру́ку положи́в, яви́ся Бо́жия Сло́ва проро́к, пропове́дник, вку́пе и Предте́ча. Перш за все неплідна нині Христового Предтечу народжує, і він — виконання всіх пророцтв, бо, поклавши руку в Йордані на Того, Кого пророки провіщали, з'явився пророком Слова Божого, проповідником і разом з тим Предтечею.
величання - Велича́ем тя, Предте́че Спа́сов Иоа́нне, и чтим е́же от непло́дове пресла́вное рождество́ твое́. Славімо тебе, Предтеча Спасителя Іоанн, і почитаємо преславне Твоє народження від неплідної матері твоєї.

Інші свята, присвячені Іоанну Предтечі[ред. | ред. код]

На честь Івана Хрестителя встановлені також наступні свята (перераховані в хронологічному порядку цивільного календаря):

Слов'янська обрядовість[ред. | ред. код]

Докладніше: Свято Купала

Слов'янські народні назви свята[9]: Івана Купала, Іванів день, Іван Кольоровий, Іван Травник, Іван Травний, Іван Чаклун, Іван Любовний, Іван Охайний, Іван Веселий, Іван Купальник, Іван Лопухуватий, Іван Гулящий, Іван Венічний, Іван-градобій. Традиційно вважається, що за часів Русі-України християнське свято Різдва Іоанна Предтечі злилося з «язичницьким святом слов'ян Купало, що знаменує літнє сонцестояння».

Назва свята раніше пов'язували з ім'ям язичницького божества Купала або Купало, хоча саме існування такого божества оскаржується (на тій підставі, зокрема, що перша згадка про це «божество» міститься в літописі XVII століття). З цієї причини набагато більш правдоподібним є пояснення, згідно з яким назва Іван Купала є слов'янським народним варіантом імені Іван Хреститель (грец. Ιωάννης ο Βαπτιστής[10], оскільки епітет Іоанна — грец. βαπτιστής — перекладається як «купатель, занурювач».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Calendarium Romanum: Ex decreto Sacrosancti Œcumenici Concilii Vaticani II instauratum auctoritate Pauli PP. VI promulgatum. Editio typicaCivitas Vaticana: 1969. — С. 26.
  2. Бездетность // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона
  3. Иоанн Предтеча. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2010. — Т. XXIV. — С. 528—577. — ISBN 978-5-89572-044-8.(рос.)
  4. Иисусу Христу
  5. Древнерусское название: солнцеворóт.
  6. Культура Германии, 2006, с. 478.
  7. Культура Германии, 2006, с. 479.
  8. 7 июля 2013: Рождество Иоанна Предтечи на сайте журнала «Фома»
  9. Иван Купала | РЭМ
  10. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. II. С. 419; Этимологический словарь славянских языков. Вып. 12. М., 1985. С. 60.

Література[ред. | ред. код]

  • Маркина Л. Г. ДЕНЬ СВ. ИОАННА-КРЕСТИТЕЛЯ (ПРЕДТЕЧИ) // Культура Германии: лингвострановедческий словарь / под общей редакцией проф. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — С. 478—479. — 1181 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-038383-5.
  • Синаксарь на Рождество святого Иоанна Предтечи и Крестителя Господня // Жития святых на русском языке, изложенные по руководству Четьих-Миней свт. Димитрия Ростовского : 12 кн., 2 кн. доп. — М.: Моск. Синод. тип., 1903—1916. — Т. X: Июнь, День 24.
  • Слово св. Иоанна Златоуста на Рождество святого пророка, предтечи и крестителя Господня Иоанна // Жития святых на русском языке, изложенные по руководству Четьих-Миней свт. Димитрия Ростовского : 12 кн., 2 кн. доп. — М.: Моск. Синод. тип., 1903—1916. — Т. X: Июнь, День 24. — С. 527.

Посилання[ред. | ред. код]