Національний парк Ітатіая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний парк Ітатіая
Parque Nacional do Itatiaia
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Росилнність у парку

Росилнність у парку
22°21′15″ пд. ш. 44°39′11″ зх. д. / 22.354247222222000° пд. ш. 44.65329444444400053° зх. д. / -22.354247222222000; -44.65329444444400053Координати: 22°21′15″ пд. ш. 44°39′11″ зх. д. / 22.354247222222000° пд. ш. 44.65329444444400053° зх. д. / -22.354247222222000; -44.65329444444400053
Розташування: Штати Ріо-де-Жанейро і Мінас-Жерайс, Бразилія
Найближче місто: Ітатіая, Ріо-де-Жанейро
Площа: 300 км²
Заснований: 14 червня 1937
Веб-сторінка: Parque Nacional do Itatiaia
Національний парк ІтатіаяParque Nacional do Itatiaia
Місцеположення парку на карті
Місцеположення парку на карті
Національний парк ІтатіаяParque Nacional do Itatiaia. Карта розташування: Земля
Національний парк ІтатіаяParque Nacional do Itatiaia
Національний парк Ітатіая
Parque Nacional do Itatiaia
Дата створення: 14 червня 1937
Дата ануляції: 14 червня 1937

Національний парк Ітатіая у Вікісховищі?

Національний парк Ітатіая (порт. Parque Nacional do Itatiaia) — національний парк в Бразилії, розташований на межі штатів Ріо-де-Жанейро і Мінас-Жерайс на південному сході країни. Це найстаріший національний парк країни, його було утворено 14 червня 1937 року за декретом 1713, підписаним президентом Жетулью Варгасом.

В даний час площа парку становить близько 300 км². Він розташований в межах гірської системи Серра-да-Мантикейра, на його території знаходяться одні з найвищих гірських вершин Бразилії, зокрема гора Агульяс-Неграс (інша назва — Ітатіая) висотою 2878 м. Сама назва «Ітатіая» походить з мови тупі та означає «скелі з численними піками». Через значні перепади висот, парк характеризується різноманіттям клімату та має багату і різноманітну флору і фауну.

Парк відкритий для туристів і роздільний на дві території, верхню і нижню. В'їзд на нижню територію знаходиться безпосередньо біля міста Ітатіая, поруч знаходиться інформаційний центр з музеєм. Верхня територія не зв'язана з нижньою дорогами і доступна через інший в'їзд. З верхньої частини починається стежка для підйому на Агульяс-Неграс.