Нерубайка
| село Нерубайка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Громада | Підвисоцька сільська громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1800 р. |
| Населення | 1251 |
| Поштовий індекс | 26120 |
| Телефонний код | +380 5255 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′38″ пн. ш. 30°41′19″ сх. д. / 48.66056° пн. ш. 30.68861° сх. д.Координати: 48°39′38″ пн. ш. 30°41′19″ сх. д. / 48.66056° пн. ш. 30.68861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
173 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 26120, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с.Нерубайка, вул.Зелена Брама,49 |
| Сільський голова | Трушев Михайло Вікторович |
| Карта | |
  Нерубайка | |
 Нерубайка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Неруба́йка — село в Україні, у Підвисоцькій сільській громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 1251 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Нерубайська сільська рада.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Маломужів, права притока Синюхи.
Історія[ред. | ред. код]
У XVIII столітті в селі було споруджено костел для місцевих католиків, адже довколишня територія належала відомому польському магнату графу Станіславу Потоцькому. Споруда збереглася до нашого часу, як православна Свято-Покровська церква, і є пам'яткою архітектури місцевого значення.
З 1917 — у складі УНР. З 1920 — постійний комуністичний режим. З 1941 по 1944 — німецька цивільна адміністрація у складі Рейхскомісаріату Україна.
Населення села 1991 року проголосувало за відновлення державної незалежності України.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1559 осіб, з яких 684 чоловіки та 875 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1256 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,28 % |
| російська | 2,40 % |
| болгарська | 0,08 % |
| інші | 0,24 % |
Культура[ред. | ред. код]
В селі функціонує Нерубайський народний краєзнавчий музей.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
- Народилися:
- Байдебура Павло Андрійович (1901—1985) — український письменник.
- Наконечний Микола Петрович (1962—2013) — міський голова міста Христинівка.
- Томак Микола Миколайович (1982—2014) — молодший сержант Збройних сил України, загинув 2014-го в боях за Горлівку.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||
|
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |