Нерівність Плюннеке — Ружі
Нері́вності Плюннеке — Ружі — класична лема адитивної комбінаторики. Описує обмеження на багаторазові множини сум за відомих обмежень на аналогічні короткі суми. Наприклад, обмеження на за відомих обмежень на .
У доведеннях нерівностей Плюннеке — Ружі зазвичай не використовують структуру спільної множини, якій належать і , а використовують тільки загальні аксіоми групової операції, що робить їх істинними для довільних груп (зокрема, для множин натуральних і дійсних чисел, а також остач від ділення на дане число).
Названі на честь німецького математика H. Plünnecke[1] та угорського математика Імре Ружі[en].
Формулювання[ред. | ред. код]
Нижче використовуються позначення
Для однієї множини[ред. | ред. код]
Нехай — абелева група, . Тоді з випливає |
Лема
Якщо , то .
Лема доводиться індукцією за розміром . Для твердження очевидне. Далі, для деякого позначимо . За припущенням індукції, .
Розглянемо множину . Якщо , то . Інакше
Причому, за визначенням ,
Виведення теореми з леми
Виберемо підмножину , тобто таку, що задовольняє вимогам леми. Тоді, згідно з лемою при ,
Далі використаємо нерівність трикутника Ружі.
Для двох множин[ред. | ред. код]
Для будь-яких існує таке, що якщо — група, , то з випливає |
Лема 1
Якщо , то .
Це твердження випливає безпосередньо з нерівності трикутника Ружі.
Лема 2
Якщо , то з випливає, що існує така, що і .
Для доведення розглянемо множину елементів, які мають не менше, ніж подань у вигляді . Загальне число пар можна оцінити зверху як , так що .
При цьому, якщо визначити функцію як , то для будь-якого образу вигляду знайдеться не менше різних прообразів вигляду , що відповідають різним поданням . Важливо розглядати саме таку розстановку доданків у прообразі, тому що всі пари , очевидно, однакові за визначенням.
Оскільки кажен елемент із має не менше різних прообразів, то
Виведення нерівності з лем
Для даних розглянемо множину , отриману в лемі 2, й позначимо для леми 1 . Тоді, за лемою 1,
.
Остання нерівність істинна, оскільки при .
Отжє, і, повторюючи ту саму процедуру для замість , можна отримати , і взагалі
.
Значить,
Узагальнення на довільну кількість множин[ред. | ред. код]
Нехай — абелева група, , . Тоді Тоді існує непорожня підмножина така, що [5][6][7] |
Основні наслідки[ред. | ред. код]
Якщо , то
Якщо , то
Отже, якщо для величин і відомий порядок зростання при зростанні , то
Застосування[ред. | ред. код]
Нерівність Плюннеке — Ружі використовують для доведення теореми сум-добутків
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ H. Pl¨unnecke. Eine zahlentheoretische anwendung der graphtheorie. J. Reine Angew. Math., 243:171–183, 1970
- ↑ Текстовий виклад лекції Гаральда Гельфготта в СПбДУ[недоступне посилання]
- ↑ Лекция Гаральда Гельфготта в СПбДУ
- ↑ Boaz Barak, Luca Trevisan, Avi Wigderson, "Mini course of additive combinatorics". Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ I. Z. Ruzsa, «An application of graph theory to additive number theory», Sci. Ser. A Math. Sci. (N. S.), 3 (1989), 97–109.
- ↑ I. Z. Ruzsa, «Sums of finite sets», Number theory (New York, 1991—1995), Springer, New York, 1996, 281—293.
- ↑ М. З. Гараев, Суммы и произведения множеств и оценки рациональных тригонометрических сумм в полях простого порядка, УМН, 2010, том 65, выпуск 4(394), DOI: http://dx.doi.org/10.4213/rm9367