Низькорівневе проєктування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Низькорівневе проєктування - це процес розробки компонентного рівня, який слідує за поетапним процесом уточнення. Цей процес може бути використаний для розробки структур даних, необхідної архітектури програмного забезпечення, вихідного коду та, в кінцевому підсумку, алгоритмів продуктивності. В цілому, організація даних може бути визначена під час аналізу вимог і потім вдосконалена під час роботи з проєктуванням даних. Пост-складання, кожний компонент вказується у деталях.[1]

Фаза низькорівневого проєктування є етапом розробки фактичних програмних компонентів.

Під час детального етапу виконуються логічне та функціональне проєктування, а проєктування структури додатків розробляється на етапі високорівневого проєктування.

Етап проєктування

[ред. | ред. код]

Проєктування — це порядок системи, яка з'єднує окремі компоненти. Часто воно може взаємодіяти з іншими системами. Проєктування має важливе значення для досягнення високої надійності, низької вартості та гарної експлуатаційної якості.[2] Можна виділити два типи етапів розробки програм:

Структуровані блок-схеми та діаграми HIPO[en], які характеризують клас засобів розробки програмного забезпечення, надають високий рівень огляду програми. Переваги такого проєктувального засобу полягають у тому, що він дає специфікацію проєктування, яка зрозуміла співробітникам, що не займаються програмуванням і забезпечує гарне наочне відображення залежностей модуля.

Недоліком є ​​те, що розробникам програмного забезпечення може бути складно перейти від графічно-орієнтованого представлення програмного забезпечення до реалізації. Тому необхідно забезпечити деяке розуміння алгоритмічних структур, що описує процедурні етапи для полегшення ранніх стадій розробки програмного забезпечення (як правило, використовуючи PDL[en]).[3]

Метою LLD або низькорівневого документа проєктування (LLDD) є надання внутрішнього логічного проєктування  фактичного програмного коду. Низькорівневе проєктування створено на основі високорівневого проєктування. LLD описує діаграми класів з методами та відносинами між класами та специфікаціями програми. Він описує модулі так, що програміст може безпосередньо кодувати програму з документа.

Гарний документ низькорівневого проєктування робить програму легкою у розвитку, коли правильний аналіз використовується для його створення. Код може бути розроблений безпосередньо з документа низькорівневого проєктування з мінімальним налагодженням й тестуванням. Інші переваги — це менша вартість і легше обслуговування.

Приклад

[ред. | ред. код]

Ви можете знайти зразок HLD тут: Приклад HLD [Архівовано 2 серпня 2010 у Wayback Machine.], після ітерацій, які спочатку були розроблені як LLD: Приклад LLD [Архівовано 2 серпня 2010 у Wayback Machine.].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pressman, Roger S. (2005). Software Engineering: A Practitioner's Approach. Palgrave Macmillan. ISBN 978-0-07-301933-8.
  2. Bell, Doug; Morrey, Ian; Pugh, John R. (1997). The Essence of Program Design. Prentice Hall. ISBN 978-0-13-367806-2.
  3. Survey of Program Design Languages (PDLs): Brian A. Nejmeh, Herbert E. Dunsmore