Никита Склір
| Никита Склір | |
|---|---|
| Νικήτας Σκληρός | |
| Народився | бл. 865 |
| Помер | після 895 |
| Підданство | Візантійська імперія |
| Діяльність | дипломат |
| Посада | друнгарій флота |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Скліри |
| Батько | Феодор Склір |
| Діти | 1 син |
Никита Склір (бл. 865 — після 895) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.
Походив з вірменського провінційного роду Склірів. Молодший син магістра Феодора Скліра, онука засновника роду Льва Скліра. Народився близько 868 року. Здобув гарну освіту. За імператора Василя I, якого рід Склірів підтримав при сходженні на трон, зробив швидку кар'єру на флоті. Брав участь у походах в Адріатичному та Іонічному морях проти арабів. Призначається друнгарієм візантійського флоту.
У 894 році за дорученням імператора Льва VI вирушив на чолі посольства до угорських племен, яких схилив до нападу на Болгарію, цар якої Симеон I загрожував Візантійській імперії. Никита Склір забезпечив перевезення загонів угорців через Дунай, а 895 року успішно повернувся до Константинополя. Подальша доля невідома, можливо, загинув з одній з морських битв із арабами в Егейському морі.
- Пантерій (900 — після 945), доместік схол Сходу.
- Lilie, Ralph-Johannes; Ludwig, Claudia; Zielke, Beate et al. (2013). «Niketas Skleros». Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit Online. Berlim-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften: Nach Vorarbeiten F. Winkelmanns erstellt
- Christian Settipani: Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs ; Les princes Caucasiens et l´empire du VIe au IXe siècle. De Boccard, Paris 2006, ISBN 2-7018-0226-1.